Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі завдали серйозного удару по важливому експортному товару РФ саме тоді, коли західні санкції мають посилитися. Однак ці атаки не мають бути надто успішними, щоб не викликати невдоволення президента США Дональда Трампа. Про це написав колумніст Рон Буссо.
Через удари по російським НПЗ, у РФ ввели часткову заборону на експорт дизельного палива до кінця року та продовжили чинну заборону на експорт бензину. Це привело до різкого зростання світових цін на дизпаливо. Така сильна реакція ринку частково пов'язана з тим, що світові запаси дизельного палива вже досить обмежені.
Але Кремль може ще більше посилити обмеження. Автор статті пише, що у РФ все зважили, коли приймали рішення про зупинку експорту дизпалива, адже вони отримували з цього багатомільярдні прибутки, що досягали 5,3 мільярда доларів за місяць.
Автор зазначив, що санкції Європи та Сполучених Штатів були делікатними, щоб обмежити доходи Москви від експорту енергоносіїв, уникаючи глобального цінового шоку. Саме тому, вважає він, хоча західні держави погодилися значною мірою заборонити імпорт російської нафти, вони не намагалися повністю обмежити потік російської сирої нафти. Натомість запровадили обмеження цін на російську сиру та перероблену нафту.
"Ця стратегія запобігла глобальному шоку поставок, але фінансовий вплив на Москву також був обмеженим. Це пов'язано зі значним розширенням "тіньового флоту" - танкерів, які торговельні партнери Москви використовують для обходу західних обмежень", - пояснив автор.
За даними CREA, 64% експорту російської сирої нафти у серпні було відвантажено танкерами тіньового флоту, що на 11% більше, ніж попереднього місяця.
Це був не єдиний обхідний шлях. Як пише видання, лазівка в пакеті санкцій ЄС дозволила Індії та Туреччині імпортувати недорогі російські енергоносії, а потім продавати їх Європі у вигляді продуктів переробки.
У липні ЄС обвалив ціну на експортну нафти з Москви до 47,60 доларів за барель з початкових 60 доларів. Експорт російського дизельного палива залишився на рівні 100 доларів. Але ці заходи не спонукали Росію відповісти частковою забороною на експорт дизельного палива:
"Вона зробила це лише після того, як українські дрони почали атакувати її нафтопереробні заводи, що свідчить про те, що саме поєднання економічних та військових атак на її енергетичну промисловість зачіпає Кремль за живе".
Водночам очевидна ефективність цієї стратегії може зрештою стати проблемою для західних економік. Це тому, що вона може порушити делікатний баланс між покаранням Москви та уникненням різкого зростання цін на енергоносії.
Саме це особливо стосується Трампа, оскільки він зробив зниження внутрішніх цін на енергоносії ключовою передвиборчою обіцянкою.
"Це може допомогти пояснити двозначність Трампа щодо Москви. З одного боку він погодився на атаки на енергетичну інфраструктуру Росії. Але він також, схоже, не бажає посилювати санкції проти російської нафтової промисловості, незважаючи на численні погрози. Натомість він каже, що першим кроком має бути повне припинення Європою закупівель російської нафти та газу. Ця вагання, безумовно, може бути пов'язана з побоюваннями щодо зростання цін на газ та інфляційного тиску", - пише автор статті Рон Буссо.
Він робить висновок, що стратегія України, спрямована на енергетичну інфраструктуру, може успішно підірвати фінанси Кремля. Але через це ж Україна може втратити залишки підтримки Трампа, якщо Росія почне впроваджувати заходи у відповідь і вони призведуть до стійкого зростання цін на нафту.
Читайте також: Підручник з психіатрії: стало зрозуміло, чому Путін крутить Трампом, як циган сонцем