У ніч на 28 вересня Росія знову обрушила на Україну сотні дронів і ракет, що стало регулярним явищем, яке лише посилилося після зустрічі президента США Дональда Трампа і кремлівського диктатора Володимира Путіна на Алясці в серпні.
Російський лідер випробовує не тільки стійкість України, а й рішучість НАТО, Європи та США продовжувати надавати військову допомогу і вводити санкції. Президент Трамп намагався умилостивити Путіна сумішшю улесливих слів і обіцянок, які він не міг виконати, пише видання.
Незабаром Трамп посилив санкції проти країн, які допомагають російській військовій машині, наприклад Індії, що купує у Москви дешеву нафту. А на нещодавній сесії ООН у Нью-Йорку він, по суті, зняв із себе відповідальність за це, заявивши, що врегулювати ситуацію надто складно, і лише побажавши Україні удачі в її боротьбі, пишуть журналісти.
Однак у союзників України є "одна карта", яку вони поки що не розіграли і як і раніше дивно неохоче роблять цього.
"Захід тримає заморожені російські активи - за оцінками, приблизно на ~230 млрд євро - які можна було б використовувати або безпосередньо для фінансування військових зусиль України, або як забезпечення кредиту на закупівлю озброєнь, щоб відбити удар по Росії", - пише видання.
Лише зовсім нещодавно канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко змінив колишню політику своєї країни і закликав колег по ЄС застосувати заморожені активи на користь України. За його словами, це могло б розблокувати кредит у 140 млрд євро для Києва і показати "стійкість" у протистоянні російській агресії.
Кредит був би повернутий після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані війною.
"Нічний удар по Києву та інших містах - швидше ознака російської відчайдушності, ніж сили. Україна успішно б'є по ворожих нафтопереробних заводах. Пора надати їй фінансову зброю, яка може виявитися вирішальною", - пише The Telegraph.
Читайте також: "Трамп уже не російський, Європа вже не пасивна": політолог пояснив, що це дає Україні у війні