НАБУ в межах операції «Мідас» розслідує тіньову вертикаль у держкомпанії «Енергоатом», яка, за версією слідства, монетизувала тендери «відкатами» на 10–15% вартості контрактів. Розмах — від бек-офісів у Києві до «заточених» умов оплати та вибіркових розрахунків із «потрібними» підрядниками.
Ключове за хвилину
- 2023–2025: масове зростання відтермінувань оплати — у половині договорів 180 днів, у 2025 році — вже близько 80% закупівель із постоплатою на пів року й більше.
- Сума закупівель: центрально по «Енергоатому» — 37,4 млрд грн (1,3 тис. угод), разом із філіями АЕС — понад 75 млрд грн.
- Фінансовий фон: після підвищення тарифу для населення у червні 2024 року до 4,32 грн/кВт·год компанія очікувала орієнтовно +80 млрд грн на рік.
- Орієнтовні втрати держави за оцінками НАБУ — понад $100 млн (задокументована частина).
Як працювала схема
Вертикаль і «чорна бухгалтерія». За даними слідства, у компанії діяла неформальна ієрархія від «кураторів» до бек-офісів, де вели облік неофіційних платежів і конвертували кошти в готівку. Імітація конкуренції. Формально Prozorro показувало проведені процедури, переможців та контракти. Фактично частина тендерів була «під своїх»: сторонні постачальники не допускалися або не подавалися, розуміючи беззмістовність торгів. Розмір «відкатів». За свідченнями та матеріалами розслідувань, неформальні платежі оцінювалися у 10–15% вартості контрактів.
Головні інструменти тиску на постачальників
- Відтермінування на 180+ днів. З 2023 року «Енергоатом» та підрозділи масово впровадили тривалу постоплату. У середньому у 2024-му — близько 150 днів до розрахунку (до великої війни — близько 40 робочих днів). Для порівняння, у НЕК «Укренерго» середній строк — приблизно 15 діб.
- «Шлагбаум» для платежів. Наказ Мінстратегпрому №95 (чинний із 29.08.2024) вніс «Енергоатом» до переліку боржників, щодо яких під час воєнного стану зупиняються виконавчі провадження. Це дозволяло вручну пріоритизувати виплати «своїм», затягуючи розрахунки з іншими.
Що й на які суми купували
За даними аналітики Prozorro (станом до листопада 2025 року):
- Центральний «Енергоатом»: ~1,3 тис. угод на 37,4 млрд грн.
- Разом із філіями АЕС: понад 11 тис. закупівель на 75 млрд грн.
- Великі категорії: будівельні роботи й поточний ремонт; лабораторне, оптичне та високоточне обладнання; промислова техніка; електротехнічне устаткування; хімічна продукція; проєктні, інженерні та інспекційні послуги; ІТ-системи.
- Медійні знахідки: профільні видання неодноразово фіксували завищення цін (наприклад, сірка — на ~39% дорожче у доларовому еквіваленті проти попереднього року) та систематично вищі прайси порівняно з аналогічними замовниками.
Постачальники та великі контракти
Серед помітних контрагентів — українські машинобудівні та електромонтажні компанії, спеціалізовані постачальники атомної галузі, а також міжнародні виробники (зокрема Westinghouse, Cameco тощо). Окремо зазначається ще нереалізований контракт 2023 року на 16,4 млрд грн із Westinghouse Electric на постачання ядерних установок.
Чому саме зараз зросли ризики
Після підвищення побутового тарифу у 2024 році компанія отримала суттєвий фінансовий ресурс, а разом із ним — більше простору для великих закупівель. На цьому тлі заточки умов і ручне керування платежами посилили переговорну перевагу замовника над ринком постачальників.
Наслідки та перспектива
НАБУ оцінює збитки державі понад $100 млн (задокументована частина). З огляду на обсяги торгів, реальні масштаби можуть бути вищими. Подальший хід розслідувань і судових рішень визначить, чи стануть зміни в закупівельній політиці «Енергоатома» системними — із поверненням реальної конкуренції, скороченням постоплат і прозорим пріоритезуванням розрахунків.
Довідка
«Енергоатом» — державний оператор чотирьох атомних електростанцій України (включно з тимчасово окупованою Запорізькою АЕС). Компанія виконує спеціальні обов’язки (PSO) на ринку електроенергії та публічно заперечує, що є бенефіціаром підвищення побутового тарифу.
За матеріалами epravda.com.ua