Відставка Андрія Єрмака, на думку народного депутата Ярослава Железняка, стала лише першим кроком у набагато ширшій кризі системи влади. Тепер ключовими питаннями є призначення нового голови Офісу президента, голосування бюджету та перезавантаження силових органів.
Про це парламентар розповів у новому випуску на каналі «Залізний нардеп», спираючись на матеріали провідних ЗМІ та власні оцінки.
Хто очолить Офіс президента: Шмигаль, Федоров чи Поліс?
За словами Железняка, станом на останні дні активно обговорюється декілька кандидатур на посаду голови ОП. Серед них:
- прем’єр-міністр Денис Шмигаль;
- віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;
- заступник керівника ОП Олексій (або інший заступник, якого він називає «Поліс»);
- раніше також згадувалися Юлія Свереденко та Кирило Буданов, однак, за даними депутата, їхні нинішні посади вважаються пріоритетними.
Железняк оцінює шанси приблизно так: по 40% – у Шмигаля й Федорова, близько 20% – у «Поліса». Він припускає, що в разі переходу Шмигаля в ОП Федоров може очолити Міністерство оборони. Остаточне рішення, за його словами, президент ухвалюватиме після повернення з закордонної поїздки.
Бюджет як тест на керованість влади
Окрема, не менш важлива тема – державний бюджет. Железняк нагадує, що на засіданні фракції «Слуга народу» мають обговорювати, чи вдасться зібрати голоси за головний фінансовий документ.
Серед ключових проблем він називає:
- недостатнє фінансування оборони;
- дискусії навколо зарплат військових і вчителів;
- «хотєлки» різних депутатських груп.
На його думку, якщо коаліції вдасться ухвалити бюджет, це стане сигналом, що влада ще утримує контроль над процесами. Якщо ні – можна очікувати чергову хвилю кадрових рішень, зокрема щодо прем’єра та міністрів, а також можливе переформатування коаліції.
Сам Железняк заявляє, що за нинішню редакцію бюджету голосувати не буде, вважаючи недопустимим «зберігати популізм» і водночас не дофінансовувати армію.
«Ремонт системи»: реформа правоохоронних органів і судів
Депутат наголошує, що звільнення Єрмака не розв’язує головної проблеми – залежності силових органів і судів від політичного впливу з боку Офісу президента.
Серед першочергових кроків він називає:
- перезавантаження Державного бюро розслідувань;
- реформу СБУ;
- реформу Національної поліції;
- прискорення очищення судової системи, зокрема Печерського суду;
- прозорий відбір генпрокурора за участю міжнародних експертів;
- реформу фінмоніторингу.
На думку Железняка, лише створення справді незалежних інститутів, які не реагують на «команди з ОП», може запобігти появі нових «бек-офісів» і спроб використовувати правоохоронні органи як інструмент політичних розправ.
Порада Офісу президента: відновити діалог з медіа
Наприкінці свого блогу нардеп окремо звертається до теми комунікації влади з журналістами. Він вважає, що конфлікт зі ЗМІ, відмова від участі в ефірах і закритість до незручних запитань стали однією з причин, чому Офіс президента не відчув масштабу суспільного запиту на відставку Єрмака.
За його словами, владі варто:
- повернутися до регулярного спілкування з медіа;
- забезпечити відкриті формати, де можна ставити гострі запитання;
- перестати орієнтуватися на картинку, сформовану анонімними Telegram-каналами.
Железняк підсумовує: відставка Єрмака – це важливий, але лише перший крок. Від того, чи зможе влада «відремонтувати систему» та повернути довіру суспільства й партнерів, залежатиме подальша стійкість держави в умовах війни.