У Берліні тривають консультації за участі української сторони, представників США та європейських партнерів щодо параметрів потенційної мирної угоди з Росією. Після першого раунду перемовин, який, за повідомленнями, тривав понад п’ять годин, до переговорного процесу мають активніше долучитися європейці.
Поступка щодо НАТО — лише в обмін на «юридично зобов’язуючий» захист
Президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що Україна може відмовитися від курсу на вступ до НАТО як елемента переговорного компромісу, але лише за умови отримання сильних і юридично зобов’язуючих гарантій безпеки від США, європейських держав та інших партнерів. У публічних інтерпретаціях ці гарантії описують як такі, що мають бути не декларативними, а закріпленими на рівні рішень парламентів (зокрема Конгресу США) та здатними реально стримувати нову агресію РФ.
Читайте також: Німеччина стягує війська на кордон Польщі з Білоруссю та РФ
У сюжеті, який поширює блогер Валентин, наголошується: якщо Захід запропонує лише «аналог статті 5» без вступу до НАТО і без механізмів реального примусу агресора, Україна ризикує отримати «камуфльований Будапешт» — формальні обіцянки без практичного змісту.
Територіальні поступки та «демілітаризовані зони»: позиція Києва
Окремою точкою конфлікту залишається тема територій. За даними західних медіа, США обговорювали варіанти компромісів, зокрема ідеї, пов’язані з особливим режимом у частині Донеччини. Українська сторона, за цими ж повідомленнями, відкидає сценарії, які фактично змушують ЗСУ відходити з власних позицій, не створюючи симетричних обмежень для російських військ. Зеленський публічно підкреслював, що Україна не погодиться на поступки територіями в обмін на «швидкий мир».
ЄС: гарантії не можуть бути «папірцями»
Європейські посадовці також акцентують, що мирна конструкція має запобігти повторній війні. Глава дипломатії ЄС Кая Каллас у своїх заявах наголошувала на необхідності справедливого і тривалого миру, а також на принципі, що фокус має бути на тому, що має зробити агресор, а не на тому, чим повинна жертвувати жертва.
Саме відсутність «реальних запобіжників» і є головним страхом критиків нинішніх мирних ініціатив: якщо безпекові гарантії не матимуть чітких юридичних і військових механізмів, то будь-яка пауза може виявитися лише відтермінуванням наступного удару.
Контекст: чому тема «Будапешта» знову повертається
Порівняння з Будапештським меморандумом звучить у дискусіях як попередження про те, що міжнародні запевнення без механізму примусу не зупиняють агресора. У нинішніх переговорах Україна, за повідомленнями, намагається перевести формат «обіцянок» у формат формалізованих союзницьких зобов’язань — із ратифікаціями та, потенційно, з конкретними елементами присутності й підтримки, які здатні стримувати РФ.
Читайте також: Генштаб підтвердив ураження важливих об'єктів в Росії та в окупації: куди прилетіло, відео