Росія продовжує імпорт авіаційних шин Michelin попри санкції — через посередників

За даними розслідування, у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року до Росії було ввезено 2 687 авіаційних шин Michelin на суму понад 7 млн доларів. Це сталося вже після того, як Michelin офіційно припинила будь-яку комерційну діяльність у Росії у березні 2022 року — після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Читайте також: АРМА продало пов’язаним із Льовочкіним компаніям 460 гектарів землі в Карпатах за смішну ціну

Аналіз повних даних за 2024 рік вказує, що постачання здійснювалися через компанії-посередники, зареєстровані в Туреччині, Іспанії, Саудівській Аравії, Індії, а також через структуру, яка фігурує як General Trade Solutions (UK). Водночас у реєстрі британської Companies House компанії з такою назвою не виявлено.

Найбільшим імпортером шин Michelin у Росії у 2024 році стала компанія Melaris LLC, яка, за відкритими даними, була постачальником для підприємств російського військово-промислового комплексу. Це посилює занепокоєння щодо фактичного використання західної продукції в російській авіації — як цивільній, так і військовій.

У Michelin заявили, що компанія суворо дотримується санкційного режиму, закрила всі свої комерційні та промислові операції в Росії та не має контрактних відносин із жодною з компаній-посередників, згаданих у розслідуванні. Також у компанії наголосили, що вжили додаткових заходів для мінімізації ризиків реекспорту, а зафіксовані обсяги постачань істотно скоротилися.

Водночас експерт Економічної ради безпеки України Роман Стеблівський вказує, що російська авіація критично залежить від західних авіаційних шин через їхню якість та технічну сумісність. На його думку, існуючі механізми корпоративної перевірки Michelin не повністю відповідають нинішнім геополітичним ризикам і не запобігають обходу санкцій через треті країни.

Французьке законодавство про «обов’язок пильності» зобов’язує великі компанії оцінювати ризики для прав людини та довкілля у своїх ланцюгах постачання. У Michelin визнають, що санкційні ризики прямо не прописані в цьому законі, однак стверджують, що внутрішні політики експортного контролю компанії постійно посилюються.