Російська нафтова галузь опинилася перед обличчям серйозної кризи, спричиненої виснаженням старих родовищ та відсутністю інвестицій у нові проєкти. Протягом останніх п'яти місяців фіксується планомірне зниження обсягів видобутку, що є критичним сигналом для стабільності економіки країни-агресора.
Проблема «старих» свердловин Основна частка російського видобутку зосереджена в Сибіру на родовищах, розробка яких почалася ще у 60-х роках минулого століття. За понад 60 років експлуатації вони досягли критичного рівня виснаження. На сьогодні обводненість таких родовищ сягає 95%. Це означає, що для підняття на поверхню однієї тонни нафти необхідно закачати у свердловину 20 тонн води, що робить процес надзвичайно дорогим та енергозатратним.
Читайте також: Нафтогазові доходи Росії у березні: чому зростання показників є ілюзорним
Відсутність нових розробок На відміну від родовищ Перської затоки, де нафта часто фонтанує під природним тиском, російські поклади потребують складних механізованих методів видобутку. Значущих нових родовищ у РФ не знаходили вже багато років. Ті дрібні об’єкти, що відкриваються, розташовані у важкодоступній місцевості без жодної інфраструктури. В умовах санкцій та браку капіталу нафтові компанії не зацікавлені у проведенні дорогої геологорозвідки та будівництві нових трубопроводів.
Як наслідок, низькорентабельні свердловини просто консервують. Проблема полягає в тому, що через геологічні особливості сибірських пластів відновити видобуток на таких об’єктах після їх зупинки майже неможливо. По матеріалам ІСТРЕБІН_UA
Читайте також: На 40–60 людей — лише 3 кружки та 8 металевих тарілок: фото з Ужгородського ТЦК шокували мережу