Ситуація навколо українського ринку безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та оборонних розробок набуває рис системної кризи, де вітчизняні виробники з багаторічним досвідом витісняються новими гравцями, що мають кращий доступ до ресурсів та медійної підтримки. Колишній радник мера Києва з питань IT та засновник низки технологічних проєктів Юрій Зозуля на прикладі конфлікту інтересів між досвідченими конструкторами та новими фаворитами ринку розповів про схеми, які нищать українське виробництво.
Механізми витіснення українських виробників
За словами Юрія Зозулі, наразі спостерігається небезпечна тенденція: досвідчених інженерів та підприємства, які працюють з 2014 року, роблять «токсичними» через медійний тиск та відсутність державних замовлень. Як приклад наводиться ситуація з Юрієм Касьяновим — професійним авіаційним інженером, чий підрозділ фактично розформовано через брак фінансування та дискредитацію.
Читайте також: Віртуальні вербовщики у військо: як ШІ допомагає рекрутингу в Силах ТрО
Ключові фактори, що впливають на перерозподіл ринку:
- Концентрація ресурсів: Найкращі IT-фахівці та інженери переходять до компаній, які мають стабільне бюджетне фінансування та можливість забезпечити бронювання персоналу від мобілізації.
- Медійний вплив: Використання лідерів думок та телемарафонів для просування одних компаній за рахунок критики інших.
- Державне лобіювання: Ситуація, коли високопосадовці публічно рекламують іноземні або афілійовані розробки, ігноруючи українські аналоги.
Паралелі з «цифровою бруківкою» Києва
Юрій Зозуля порівнює сучасний стан оборонного сектору з процесами цифровізації Києва, які відбувалися з 2019 року. Він зазначає, що за аналогічною схемою досвідчені розробники проєкту «Kyiv Smart City» були відсторонені від процесів, коли сфера стала привабливою для освоєння великих бюджетів.
Зокрема, автор вказує на те, що на цифровізацію столиці у період з 2016 по 2026 рік було витрачено суми, співмірні з витратами на великі оборонні замовлення — близько 31 млрд гривень. При цьому до управління процесами часто залучалися особи без спеціальної технічної освіти, що призводило до закупівлі сумнівного програмного забезпечення або обладнання за завищеними цінами.
Наслідки для обороноздатності
Головною проблемою залишається відтік кадрів. Інженери змушені йти до лояльних до влади компаній не через кращі технологічні умови, а через необхідність отримати статус «критично важливого підприємства» для виживання та захисту штату.
Юрій Зозуля підкреслює, що такий підхід вбиває здорову конкуренцію. Коли досвідчені розробники антидронових систем чи БПЛА змушені закривати колективи через небажання брати участь у корупційних схемах, держава втрачає унікальний інтелектуальний потенціал, накопичений роками війни.
Читайте також: У Києві в "Ікс-Парку" з’явились незвичні меморіали пам’яті загиблих Захисників (фото, відео)