Російські військові здійснили спробу прориву в тил українських позицій через підземну комунікаційну трубу, де вони провели чотири доби в умовах жорсткої нестачі кисню та під загрозою розстрілу з боку власних загороджувальних загонів. Унікальні деталі цієї провальної операції розповіли полонені окупанти, які після виходу на поверхню здалися в полон бійцям 65-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.
Ця операція, запланована російським командуванням як прихований маневр у тил ЗСУ, насправді виявилася квитком в один кінець для штурмових підрозділів. Російських військових відправляли у вузький підземний тунель без належного забезпечення, з мінімальним боєкомплектом та без жодних шансів на евакуацію поранених, заздалегідь пригрозивши фізичним знищенням у разі спроби відступу.
Читайте також: Смертельний тунель та віртуальні перемоги: як ЗСУ ламають нестандартні тактики окупантів на фронті
Пекло під землею: як відбувався підземний перехід
Як розповідають самі учасники штурму, просування підземною трубою супроводжувалося катастрофічними умовами для виживання. Вже на початку маршруту в тунелі відчувався різкий запах газу, через що особовий склад почав задихатися. Шлях протяжністю кілька кілометрів долався групами приблизно по 30 осіб, які рухалися ланцюжком, штовхаючи один одного вперед.
- Спосіб пересування: Перші два кілометри солдатів перевозили на спеціальних візках, які тягнули за собою скутери чи мотоцикли, після чого їм доводилося повзти на колінах ще від 5 до 6 кілометрів.
- Брак кисню: Через вузькість труби повітря критично бракувало. Кисень надходив лише через невеликі технологічні отвори розміром 40 на 40 сантиметрів, розташовані кожні 300-400 метрів.
- Логістика: Попри екстремальні умови, трубою намагалися налагодити постачання великої кількості води для підрозділів на поверхні та прокладали лінії зв'язку з командуванням.
Без права на відступ та евакуацію
Командування окупаційних військ розробило систему суворого контролю, щоб унеможливити повернення солдатів назад. Тих, хто намагався відмовитися або повернути назад у трубу, попереджали про негайне «обнулення» — розстріл на місці. Поранених бійців взагалі забороняли запускати назад у тунель під приводом того, що вони можуть розкрити секретний маршрут.
«Командир роти нам говорив, що тих, хто буде повертатися назад, будуть обнуляти. На виході сиділа людина, яка мала чіткий приказ — хоч би як кричали чи благали, люк назад не відкривати і нікого не запускати. Навіть поранених.» — Полонений російський військовослужбовець.
Закономірний фінал та порятунок у полоні
Для виконання завдання російським штурмовикам видали чужу трофейну зброю, яка не числилася у відомостях, та лише по одній пачці набоїв, обіцяючи скидати додаткове постачання з безпілотників. Одразу після виходу на поверхню через підготовлені люки групи потрапили під щільний вогонь артилерії та ударних дронів ЗСУ. Зрозумівши, що їх кинули на забій як «м'ясо», частина вцілілих росіян прийняла рішення скласти зброю.
Окупанти зазначають, що в українському полоні до них поставилися значно людяніше, ніж власне командування: надали медичну допомогу, нагодували та зберегли життя. Полонені визнають абсолютну безглуздість цієї операції та називають дії свого керівництва свідомим винищенням власного особового складу.
Читайте також: "У нас буде вкрай жорстка виборча кампанія": Подоляк зробив чесну, але загрозливу заяву