Урядова антикорупційна стратегія: Кабмін визнав проблеми з ВЛК та бронюванням і запропонував цифрові рішення

Кабінет Міністрів України розробив та вніс до Верховної Ради законопроєкт про Державну антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Цей стратегічний документ фактично фіксує та детально описує ключові корупційні ризики у сфері мобілізації, діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) та бронювання військовозобов'язаних, а також пропонує шляхи їхнього усунення. Про це повідомив народний депутат України Ярослав Железняк.

За словами парламентаря, відсутність прозорих і єдиних для всіх правил мобілізації та бронювання руйнує суспільну довіру значно швидше за будь-яку ворожу дезінформацію. Урядова стратегія пропонує вирішити ці проблеми шляхом запровадження автоматизованих процедур, що виключають людський фактор та створюють чіткий цифровий слід кожної дії посадових осіб.

Читайте також: В окупованому Севастополі закінчився бензин марок АІ-95 та АІ-92

Системні виклики в оборонному секторі

В урядовому документі окреслено п'ять головних чинників, які створюють умови для зловживань в оборонній сфері та знижують рівень довіри суспільства до армії. До них належать недостатній цивільний контроль, надмірно обмежений доступ до інформації, відсутність повноцінного циклу оборонного планування та бюджетування, а також непрозорі процедури бронювання. Останні, як зазначається у стратегії, створюють тіньовий ринок доступу до безпеки, що негативно впливає на економіку та мобілізаційні процеси.

Сім кроків до прозорості мобілізації та бронювання

Для нейтралізації корупційних ризиків у сфері військового обліку та бронювання Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з урядовими експертами заклали в нову стратегію конкретні механізми автоматизації та контролю.

• Чіткі критерії критичності: Перехід від суб'єктивного оцінювання до чіткого переліку підприємств, які є критично важливими для економіки, життєдіяльності населення та потреб Збройних Сил України.
• Єдина цифрова платформа: Подання, розгляд та облік списків на бронювання мають відбуватися виключно через цифрову платформу, інтегровану з електронними реєстрами державних органів.
• Регулярна верифікація даних: Автоматична перевірка того, чи заброньована особа дійсно офіційно працює на підприємстві, сплачує податки та чи не є компанія фіктивною.
• ВЛК на основі eHealth: Ухвалення рішень про придатність до військової служби на підставі вже наявних медичних записів в електронній системі охорони здоров'я, що унеможливить фальсифікацію діагнозів.
• Цифровізація обліку військовозобов'язаних: Забезпечення можливості для громадян відстежувати свій мобілізаційний статус, відстрочки, рішення ВЛК та направлення в електронному вигляді з фіксацією дат та посадовців.
• Інститут військового омбудсмена: Створення дієвого та прозорого механізму для оскарження неправомірних дій ТЦК або інших органів під час мобілізаційного процесу.
• Щоквартальний публічний моніторинг: Регулярне оприлюднення статистики щодо кількості перевірок ТЦК та ВЛК, виявлених порушень, скасованих бронювань та притягнутих до відповідальності посадових осіб.

Важливість контролю та реальні терміни

Ярослав Железняк наголосив, що сама по собі стратегія є якісним і системним документом, але ключовим викликом залишається її практичне впровадження. Народний депутат заявив, що парламент має вимагати від Кабінету Міністрів України встановлення жорстких термінів виконання для кожного етапу реформи, визначення конкретних відповідальних відомств та регулярного звітування перед народними обранцями.

«Цифровий слід, чіткі критерії, електронні дані, публічна статистика і персональна відповідальність. Оце, напевно, є відповідь на питання про чесну мобілізацію, яку достатньо непогано дали в урядовому документі.» — Ярослав Железняк, народний депутат України.

Висновок

Своєчасна реалізація антикорупційних заходів у сфері оборони є питанням національної безпеки. Переведення процесів бронювання та проходження військово-лікарських комісій у цифровий формат дозволить не лише мінімізувати корупційні ризики, а й усунути соціальну напругу, відновити довіру до державних інституцій та забезпечити справедливі умови для громадян та бізнесу.

Читайте також: Російський дрон, який влучив у житловий будинок у Галаці, уразила українська ППО (відео)