Український Трудовий кодекс: розвінчуємо міфи та оцінюємо реформи

Новини

06.06.2026 20:05 (Оновлено 06.06.2026 в 20:05)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Уряд України запропонував оновлення трудового законодавства, яке викликало дискусії та поширення маніпулятивних тверджень. Експерти розбирають ключові міфи щодо змін, зокрема стосовно відпусток, відряджень та умов праці, наголошуючи на необхідності модернізації кодексу для євроінтеграції та розвитку економіки.

На початку року уряд України представив законопроєкт про оновлення трудового кодексу, який викликав жваві обговорення та поширення низки маніпулятивних тверджень у соціальних мережах. Ці зміни, на відміну від багатьох урядових ініціатив, отримали схвальні відгуки від експертів, які наголошують на їхній необхідності для побудови сучасної та розвиненої економіки. Чинний трудовий кодекс, якому близько 55 років, містить радянські норми, що не відповідають сучасним реаліям та вимогам часу, зокрема тим, що виникли під час пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення.

Реформа трудового законодавства є однією з вимог євроінтеграції України. Незважаючи на те, що не всі норми європейського трудового права повністю влаштовують українських експертів, модернізація кодексу є необхідною для інтеграції в європейський простір. Причиною повернення до цієї теми стало поширення дезінформації, яка намагається дискредитувати зміни, подаючи їх як "драконівські" та такі, що погіршують становище працівників. Зокрема, розповсюджуються міфи про скасування декретів, цілодобову роботу та миттєве звільнення.

Розвінчування ключових міфів

Законодавці спростовують низку поширених міфів, пов'язаних із запропонованими змінами:

• Міф про жінок та відпустки: Оплачувана відпустка у зв'язку з пологами та трирічна відпустка для догляду за дитиною зі збереженням робочого місця залишаються без змін. Натомість додається нова опція – чотиримісячна оплачувана відпустка, яку можуть розділити батьки, поки дитині не виповниться вісім років.
• Міф про жінок та відрядження: Законодавство не дозволятиме примусово відряджати жінок з маленькими дітьми. Навпаки, нова норма скасовує дискримінаційну заборону на відрядження для жінок з дітьми до трьох років, надаючи їм право самостійно вирішувати, чи готові вони до таких поїздок. Відрядження можливі лише за письмовою згодою працівниці.
• Міф про понаднормову роботу та звільнення: Процедура звільнення не змінюється кардинально. Роботодавцю надається можливість скоротити термін попередження, але зі значною компенсацією працівникові (у два-три рази вищу ставку за кожен день). Ліміт понаднормової роботи пропонується збільшити зі 180 до 250 годин на рік за домовленістю сторін, при цьому оплата за понаднормову роботу залишається подвійною.
• Міф про безкоштовну працю: Норма про можливість оплачуваної роботи з відновлення країни під час війни та після її завершення є добровільною. Працівники будуть отримувати за це кошти та це зараховуватиметься до трудового стажу. Така робота здійснюється за договором, і відмовитись від неї можна без наслідків.

Необхідність модернізації трудового законодавства

Ярослав Железняк, автор відео та ведучий каналу "Залізний нардеп", наголошує, що оновлення трудового законодавства є вкрай важливим для розвитку української економіки. Застарілий кодекс, якому понад півстоліття, не відповідає сучасним викликам і перешкоджає побудові розвинених трудових відносин. Незважаючи на те, що подібні реформи часто є непопулярними і викликають спротив, вони є необхідними для досягнення прогресу та європейської інтеграції. Железняк закликає критично ставитися до маніпулятивної інформації та спиратися на факти при оцінці запропонованих змін.