8 червня Київ з несподіваним одноденним візитом відвідала єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос. Головною метою її приїзду став чіткий і безкомпромісний сигнал українському керівництву: подальше зволікання з антикорупційними та судовими реформами може заблокувати вступ України до ЄС і призвести до втрати сотень мільйонів євро фінансової допомоги, що формується з податків європейців.
Скорочення візиту єврокомісарки, який планувався заздалегідь, відбулося з міркувань безпеки, а також через підготовку до відкриття першого переговорного кластера в Люксембурзі 15 червня. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, Марта Кос, яка тривалий час вважалася одним із найбільш лояльних союзників України в Брюсселі й уникала публічної критики Києва, цього разу висловила серйозне занепокоєння через тривалий саботаж ключових реформ.
Читайте також: Візит комісарки ЄС до Києва: Україні виділять 2,8 мільярда євро за успішні реформи
Три сценарії інтеграції від Брюсселя
Під час зустрічей з українськими депутатами, журналістами та профільними експертами єврокомісарка окреслила три можливі шляхи подальших відносин між Україною та Євросоюзом. Вона наголосила, що вибір сценарію безпосередньо залежить від готовності Києва демонструвати реальну боротьбу з корупцією, а не її імітацію.
- Швидкий, але нереалістичний вступ: Сценарій, за якого Україна стає членом ЄС авансом, а вже потім долає внутрішні проблеми. Цей варіант повністю відкидається великими країнами-членами, які не бажають отримання ще одного проблемного суб'єкта за аналогією з Угорщиною.
- Стандартний бюрократичний шлях: Повільний процес виконання домашнього завдання з високим ризиком політичного блокування євроінтеграції у разі приходу до влади праворадикальних сил у ключових європейських країнах, таких як Франція чи Німеччина.
- Поетапна секторальна інтеграція: Сценарій, запропонований Мартою Кос, який передбачає поступове надання Україні привілеїв та доступу до конкретних європейських ринків (фінансового, аграрного тощо) в обмін на успішне завершення реформ у відповідних секторах.
Відкриття фундаментального кластера та загроза фінансових санкцій
Критично важливою датою для України стане 15 червня, коли у Люксембурзі має відкритися перший переговорний кластер під назвою «Fundamentals» (основоположні реформи). Він стосується питань демократії, верховенства права та правопорядку. Від цього моменту швидкість євроінтеграції повністю залежатиме від реальних дій Києва, а невиконання зобов'язань загрожуватиме прямими фінансовими штрафами та заморожуванням коштів.
«Сьогодні єврокомісарка Кос перебуває в Києві. Її візит буде зосереджений на підтримці реформ України, пов'язаних з вступом до ЄС, відновленні у воєнний час та посиленні політичної і суспільної підтримки європейської інтеграції.» — Прес-служба єврокомісарки Марти Кос.
Попри серйозність попереджень, українська влада продовжує демонструвати суперечливі сигнали. Наступного дня після візиту єврокомісарки, 9 червня, Верховна Рада провалила включення до порядку денного трьох важливих євроінтеграційних законопроєктів. Водночас парламент проголосував за зміни щодо судових декларацій, хоча й до цього документа у громадського сектору виникло чимало зауважень. За оцінками парламентарів, наразі уряд виконав заледве 10% від необхідного обсягу реформ у сфері верховенства права.
Вимоги до керівництва держави
Європейські партнери очікують від президента Володимира Зеленського та уряду чіткого лідерства у боротьбі з корупцією. Серед першочергових вимог — реальне перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР) та усунення законодавчих перешкод, які досі обмежують спроможність НАБУ і САП.
Окремий меседж Марти Кос був адресований українським медіа та громадським організаціям, від активного моніторингу та публічного тиску яких на владу тепер прямо залежатиме швидкість просування України до членства в ЄС. На тлі пасивності уряду представники парламентської опозиції разом із профільними експертами, зокрема Центром протидії корупції, вже заявили про намір самостійно реєструвати необхідні євроінтеграційні законопроєкти для подолання кризи у відносинах із Брюсселем.
Читайте також: Німецькі технології для стійкості: як когенераційні установки рятують критичну інфраструктуру українських міст