Україна стала першою державою у світі, яка офіційно заснувала Сили безпілотних систем (СБС) як окремий рід сил у складі Збройних сил України. Складаючи лише близько 2% від загальної чисельності українського війська, цей технологічний підрозділ уже продемонстрував надзвичайну ефективність, забезпечуючи знищення понад 30% усіх верифікованих цілей ворога. Завдяки унікальній тактиці та масштабуванню технологій українські військові зуміли перенести бойові дії на тисячі кілометрів углиб російської території, змусивши ворога витрачати мільярди доларів на захист власної інфраструктури.
Історія розвитку українського мілтеку демонструє унікальний шлях від низових ініціатив волонтерів та інженерів-ентузіастів до створення потужної інституційної структури. Сьогодні СБС не лише виконують точкові бойові завдання, а й формують нову доктрину ведення війни, на яку змушений орієнтуватися весь світ. Системний підхід дозволив поєднати повітряні, морські та наземні роботизовані платформи в єдиний оборонний організм із власною логістикою, навчальними центрами та унікальною внутрішньою культурою.
Читайте також: В Україні вперше відзначають День Сил безпілотних систем: бойові результати бригади «Ахіллес»
Від імпровізації до закону: як створювалася нова доктрина
На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році українські військові використовували застарілі радянські артилерійські системи та цивільні квадрокоптери, куплені волонтерами. Поштовхом до масштабної революції стали досвідчені спецпризначенці, IT-фахівці, стартапери та інженери, які почали самостійно збирати FPV-дрони та випробовувати їх на передовій. Лише на початку 2024 року, в умовах браку артилерійських боєприпасів, держава остаточно зробила ставку на безпілотну альтернативу.
Процес легалізації нового роду сил пройшов у рекордно стислі терміни. 6 лютого 2024 року було підписано президентський указ про нарощування спроможностей сил оборони, у травні уряд підтримав створення СБС, а вже у вересні Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Першим командувачем сил став легендарний полковник Вадим Сухаревський, який заклав каркас структури. У червні 2025 року СБС очолив Роберт Бровді (позивний «Мадяр»), під керівництвом якого підрозділи масштабувалися в ефективне боєздатне угруповання.
«2 000 км вглиб Росії — це уже немирний тил. Вільнолюбний український птах літає туди, коли і куди хоче.» — Роберт «Мадяр» Бровді, командувач Сил безпілотних систем.
Шість ключових завдань безпілотних підрозділів
Сучасні Сили безпілотних систем виконують комплексні завдання, які виходять далеко за рамки звичайного скидання боєприпасів. Вони трансформували класичне бачення бойових дій на кожному з етапів оборони та наступу.
- Розвідка та коригування: Дрони виступають «очима» армії, що дозволяє артилерії працювати без ризику для життів розвідників на передовій.
- Вогневе ураження: СБС забезпечує знищення кожної третьої верифікованої цілі противника з обов'язковим відеофіксуванням результату.
- Роботизована логістика: Наземні роботи та дрони підвозять провізію та боєкомплект на небезпечні позиції, усуваючи загрозу для життів водіїв.
- Протиповітряна оборона: Зенітні дрони-перехоплювачі демонструють рекордні показники, збиваючи тисячі ворожих БПЛА і забезпечуючи понад 90% перехоплень у визначених секторах.
- Навчання та розробка (R&D): Власні навчальні центри готують операторів та напряму взаємодіють із 90% українських виробників безпілотних авіаційних комплексів.
- Глибинні удари (Deepstrikes): Проведення стратегічних операцій із ураження нафтобаз, аеродромів та військових заводів у глибокому тилу РФ на відстані до 2000 кілометрів.
Еліта СБС: результати ключових бойових бригад
До складу СБС входять різні спеціалізовані підрозділи. Найвідоміша 414-та окрема бригада «Птахи Мадяра» за два роки здійснила понад 480 тисяч вильотів, уразивши 136 тисяч цілей. Перший окремий центр безпілотних систем, створений вихідцями із сил спеціальних операцій та бізнесу, спеціалізується на глибинних ударах — саме вони вісім разів успішно уражали Рязанський НПЗ та ліквідували гігантський арсенал боєприпасів у Тихорецьку. 412-та бригада «Німезіс» уразила близько 20% від усіх виведених з ладу систем ППО Росії, а 413-й полк «Рейд» першим знищив північнокорейську САУ «Коксан» та коригував ракетні удари Storm Shadow по заводу в Брянську.
Окремої уваги заслуговують 20-та бригада «К2» під керівництвом Кирила Вереса, яка створила перший у світі батальйон наземних роботизованих комплексів, та унікальний прикордонний підрозділ «Фенікс». Останній у жовтні 2024 року виключно силами безпілотників зупинив масований комбінований штурм росіян — тоді жоден український піхотинець не вступив у стрілецький бій, а вся ворожа техніка була знищена з неба.
Культура збереження життя як основа перемоги
Головна відмінність українських Сил безпілотних систем від російських аналогів полягає у підході до формування структури. У той час як РФ намагається копіювати технології за радянським принципом «зверху-вниз», українська система побудована «знизу-вгору» — силами добровольців, айтівців та інженерів. Ключовим пріоритетом СБС залишається цінність людського життя. Станом на весну 2026 року річні бойові втрати особового складу угруповання СБС становлять менше 1%, що є безпрецедентним показником для війни такої інтенсивності.
Читайте також: День Сил безпілотних систем: ГУР відзначило спільні удари по об'єктах у Росії