Центр протидії корупції звинуватив керівництво тилового СБУ в дискредитаційній кампанії
Центр протидії корупції заявив про проведення масштабної скоординованої інформаційної атаки проти організації, яку, за їхніми даними, координує керівництво так званого тилового крила Служби безпеки України. Протягом перших днів червня 2026 року зафіксовано щонайменше три хвилі дезінформації, які загалом охопили понад п'ять мільйонів українських користувачів на різних медіаплатформах.
Представники громадської організації пов’язують ці дії безпосередньо з діями генералів спецслужби Олександра Поклада та Тараса Хмари. За інформацією розслідувачів, дискредитаційні матеріали поширювали популярні Telegram-канали із мільйонною аудиторією, власники яких отримали відтермінування від мобілізації в обмін на лояльність та систематичну медіапідтримку дій силовиків.
Читайте також: День Сил безпілотних систем: ГУР відзначило спільні удари по об'єктах у Росії
Медійна атака та роль Telegram-каналів
Антикорупціонери стверджують, що спрямований проти них медійний продукт демонструє низький інтелектуальний та моральний рівень окремих керівників тилового департаменту СБУ. Масштаб розповсюдження інформаційних хвиль вказує на системний і заздалегідь спланований характер переслідування представників громадянського суспільства в Україні, які займаються розслідуванням фінансових зловживань та корупційних схем. У заяві організації наголошується, що жодне інше громадське об’єднання в країні не зазнає такого інтенсивного й тривалого тиску протягом багатьох років, як Центр протидії корупції.
«Наскільки героїчними є операції бойової СБУ проти реального ворога, настільки ж морально убогими є такі «операції» тилової або корупційної «контори» проти власних громадян.» — Центр протидії корупції.
На думку представників організації, використання адміністративного ресурсу для дискредитації активістів є неприпустимим під час воєнного стану. Вони підкреслюють, що залучення значних ресурсів спецслужб для боротьби з внутрішніми критиками суттєво послаблює загальну обороноздатність держави та грає на руку ворогу в інформаційній війні.
Розрив між бойовими та тиловими підрозділами
У своїй публікації Центр протидії корупції акцентує увагу на помітному та небезпечному розриві у підходах та методах роботи всередині самої спецслужби. З одного боку, бойові підрозділи Служби безпеки України демонструють надзвичайну ефективність безпосередньо на фронті, нейтралізуючи зовнішнього ворога, знищуючи військову техніку окупантів та проводячи унікальні спецоперації стратегічного рівня. З іншого боку, тилові та політичні підрозділи, за оцінкою громадських діячів, перетворилися на інструмент політичного тиску, який маріонетково виконує вказівки представників Офісу Президента України, дискредитуючи всю систему національної безпеки.
Цей розрив створює внутрішню напругу та підриває авторитет усієї структури в очах українського суспільства та міжнародних партнерів. Активісти зазначають, що ресурси, які витрачаються на розробку та поширення маніпулятивного контенту в анонімних мережах, мають бути спрямовані виключно на посилення бойових спроможностей держави та підтримку військових на передовій.
Вимоги щодо реформування спецслужби
Громадські діячі наполягають на негайному реформуванні структури органів безпеки для усунення дублювання функцій та політичного тиску. За результатами аналізу ситуації, що склалася в інформаційному просторі, Центр протидії корупції визначає кілька ключових кроків для подолання кризових явищ у відомстві:
- Очищення структури: Необхідно усунути з посад представників тилового та корупційного крила спецслужби, які дискредитують державні органи безпеки.
- Перерозподіл ресурсів: Колосальні фінансові, технічні та людські ресурси тилових підрозділів мають бути негайно передані на потреби бойової СБУ.
- Ліквідація політичного впливу: Потрібно повністю припинити практику використання спецслужби як інструменту для боротьби з внутрішньополітичними опонентами та громадськими активістами.
Проблема реформування Служби безпеки України та позбавлення її невластивих функцій, зокрема контролю над бізнесом, економікою та громадським сектором, залишається однією з головних вимог міжнародних партнерів на шляху до євроінтеграції. Попри численні заяви про реформи та очищення системи, на практиці тилові підрозділи продовжують використовувати значні медіаресурси та адміністративний вплив для збереження свого становища та боротьби з критиками чинної системи державного управління.
Перспективи та наслідки
Нинішнє протистояння між антикорупційною організацією та представниками тилового керівництва СБУ демонструє нагальну потребу в посиленні демократичного цивільного контролю над сектором безпеки. Подібні інциденти з використанням підконтрольних анонімних мереж Telegram-каналів не лише шкодять репутації спецслужби, але й підривають національну єдність у критично важливий для країни період.
Подальший розвиток подій залежатиме від реакції вищого керівництва держави та особисто Президента України на оприлюднені факти зловживань, тиску та маніпуляцій у медіапросторі. Суспільство очікує не лише точкових кадрових рішень щодо конкретних посадовців, а й глибоких системних змін, які остаточно унеможливлять використання державних інституцій та спецслужб для зведення особистих чи політичних рахунків, а також боротьби із незалежним громадським сектором.
Читайте також: СБУ оголосила підозру командирам РФ за ракетний удар по Миколаївській ОДА у 2022 році
Мобільний вантажний шиномонтаж для ЗСУ: як спецтехніка підтримує мобільність на фронті
Загадкова фігура в українській оборонці: яка роль Олександра Камишина та Рустема Умєрова
Оборона Часового Яру: бійці 24-ї ОМБр показали підземний побут та трофеї
За лаштунками «російського Давосу»: чому бізнес та економісти РФ готуються до колапсу
Війна повертається додому: як глибокі удари ЗСУ руйнують оборонний сектор та логістику РФ
Дніпро: Тисячоліття Судноплавства – Від Порогів до Сучасних Викликів
Польща на роздоріжжі: як процвітання породжує радикалізм та загрожує Україні
Від фінансової біржі імперії до культурного центру: як Контрактові ярмарки сформували сучасний Київ
