Президент України Володимир Зеленський 12 червня підписав закон, який вилучає російську мову з-під дії захисних механізмів Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Про рішення глави держави повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Нові норми позбавляють мову країни-агресора особливого статусу підтримки в Україні, який вона мала відповідно до міжнародних угод.
Законопроєкт №4699-IX пройшов тривалий шлях до набуття чинності, оскільки український парламент ухвалив його за пів року до підписання президентом. Це рішення закріплює офіційну позицію держави щодо недопустимості використання європейських правових інструментів для підтримки мови країни, яка веде війну проти України.
Читайте також: П’ять українських сіл висунули на престижну світову премію ООН у 2026 році
Позиція Верховної Ради та мотиви рішення
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук детально роз'яснив логіку ухвалення закону на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook. Він підкреслив, що європейські інструменти захисту створювалися з абсолютно іншою метою, аніж підтримка мовного впливу агресивних держав. Україна має намір спрямовувати ресурси на реальний захист самобутніх спільнот.
«Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот.» — Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради України.
Спікер українського парламенту також додав, що держава продовжує поважати мовне та культурне різноманіття всіх своїх громадян. Однак цей процес має відбуватися без збереження привілеїв для російського імперського впливу, який тривалий час використовував мовне питання як інструмент політичного тиску.
Правові основи та механізм Європейської хартії
Європейську хартію регіональних мов або мов меншин Рада Європи ухвалила у 1992 році, а чинності цей міжнародний документ набув у 1998 році. Головною метою хартії є захист історичних регіональних мов та мов меншин, багато з яких перебувають під загрозою зникнення через історичні та політичні обставини.
Згідно з правилами Ради Європи, кожна країна, що підписала та ратифікувала цей документ, має право самостійно визначати перелік мов, на які поширюються захисні заходи. Таким чином, Україна діяла в межах свого суверенного права, коли вилучила російську мову зі списку тих, що потребують особливого захисту за цією хартією.
- Суверенне право держави: Україна самостійно визначає перелік мов для захисту відповідно до національних інтересів та безпекових викликів.
- Захист корінних народів: Ресурси та правові механізми європейської спільноти будуть спрямовані на підтримку дійсно вразливих мов меншин та корінних народів.
- Протидія імперському впливу: Ухвалений закон позбавляє російську мову привілеїв, які раніше використовувалися для просування геополітичних інтересів РФ.
Контекст та наслідки для державної політики
Рішення про виключення російської мови з-під дії Європейської хартії є важливим кроком у процесі деколонізації та захисту національного мовного простору України. Протягом багатьох років статус російської мови залишався предметом гострих політичних дискусій та маніпуляцій з боку Російської Федерації, яка використовувала тему захисту прав російськомовних як привід для агресії.
Закон №4699-IX дозволяє чітко розмежувати інструменти підтримки дійсно вразливих мов національних меншин та корінних народів від засобів захисту мови держави-агресора. Такий підхід повністю відповідає сучасним реаліям національної безпеки та прагненню України захистити свою суверенність на всіх рівнях, включаючи гуманітарну та культурну сфери.
Підписання закону президентом Зеленським фіналізує тривалу законодавчу процедуру та створює нову правову реальність у гуманітарній політиці України. Тепер державні органи матимуть чіткі орієнтири для розвитку мовного різноманіття без ризику збереження імперського впливу в українському суспільстві.
Читайте також: Російська мова більше не захищена в Україні: Зеленський офіційно виключив її з тексту Європейської хартії