Росія атакує логістичні центри в Україні: чи загрожує це продовольчій безпеці?

Новини

14.06.2026 09:34 (Оновлено 14.06.2026 в 09:34)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Російські дрони цілеспрямовано знищують логістичні об'єкти в Дніпрі, зокрема найбільший розподільчий центр АТБ та термінали "Нової пошти". Експерти припускають, що це частина нової тактики агресора, спрямованої на порушення постачання, особливо для військових, а також на створення психологічного тиску.

Російська армія посилює атаки на ключові логістичні центри України, використовуючи дрони для знищення об'єктів, що забезпечують життєдіяльність як цивільного населення, так і військових. Останніми цілями стали найбільший розподільчий центр АТБ у Дніпрі, який був повністю спалений дронами 3 червня, а також інноваційний термінал "Нової пошти" та важлива логістична траса від Павлограда на схід. Ці удари свідчать про новий сценарій дій агресора, спрямований на виведення з ладу ланцюгів постачання.

Експерти розглядають ці атаки не як свідчення сили Росії, а як "жест відчаю", що може бути викликаний невдачами на фронті та в попередніх повітряних кампаніях. Аналітики зазначають, що Дніпро є одним з головних тилових центрів України та величезним логістичним хабом, через який проходять тонни вантажів і сотні тисяч посилок. Місто, разом із Харковом, Запоріжжям та Одесою, відіграє ключову роль у забезпеченні економіки країни. Його близькість до зони бойових дій та відносна стійкість до ударів роблять його привабливою ціллю для агресора.

Нова тактика Росії: удари по логістиці та продовольчій безпеці

Удар по найбільшому розподільчому центру АТБ, який забезпечував товари сотні магазинів у Дніпропетровській та Запорізькій областях, викликав побоювання щодо створення продовольчої кризи. З'явилися фото напівпорожніх полиць у супермаркетах. Однак, в мережі АТБ запевнили, що це тимчасові незручності, пов'язані з перебудовою логістики, і жоден дефіцит не прогнозується, оскільки мережа представлена багатьма конкурентами, що забезпечують альтернативне постачання.

Економіст Олег Пензін зазначає, що удар по логістичних центрах, медичних закладах чи школах є військовими злочинами. Проте, він висловлює впевненість, що населення не постраждає через наявність конкуренції на ринку продовольства.

Російські цілі: від продуктів до військового забезпечення

Військовий експерт Іван Ступак припускає, що Росія цілеспрямовано атакує об'єкти, які можуть забезпечувати українських військових. Удари по терміналах "Нової пошти" спрямовані на обмеження переміщення вантажів, а атаки на продовольчі склади – на виведення з ладу забезпечення військових продуктами харчування. Також згадуються попередні удари по фармацевтичних складах, що свідчить про систематичний характер цих атак. Особливу увагу експерт приділяє ударам по трасі від Павлограда на схід, яка є важливою логістичною артерією для прифронтових регіонів.

За цією версією, Росія б'є не стільки по цивільних об'єктах, скільки по всій системі, що підтримує українську армію. Знищення шляхів постачання, продуктів, медикаментів чи боєприпасів має на меті виснажити військових та змусити їх відступати. Зростання кількості російських дронів, запущених у березні-травні 2024 року, свідчить про посилення цієї стратегії, особливо на тлі зниження виробництва російських ракет.

Зменшення ракетного виробництва Росії та зростання дронових атак

Експерт з озброєнь Іван Киричевський пов'язує активізацію використання Росією далекобійних дронів зі зменшенням темпів виробництва ракет. Українські удари по російських оборонних підприємствах, зокрема по заводу "Кремніл" у Брянську, ймовірно, призвели до суттєвого просідання у виробництві ракет, зокрема "Кинджалів" та "Іскандерів". Це змушує Росію робити акцент на більш дешеві та доступні дрони.

Попри це, Україна також нарощує власне виробництво безпілотників. За даними, у травні Україна запустила 8600 дронів, тоді як Росія – 8200. Це свідчить про паритет або навіть перевагу України у дроновій війні. Експерти вважають, що нинішня хвиля російських ударів є радше компенсацією невдач, аніж демонстрацією сили.

Дніпро як ключова ціль та українська відповідь

Іван Ступак ставить Дніпро в один ряд з Харковом та Запоріжжям як ключові обласні центри, що є важливими для України та водночас є "кісткою в горлі" для Росії. Тому місто залишається однією з ключових мішеней. Однак, дрони тепер летять в обидва боки, а українські безпілотники дедалі глибше заходять на територію Росії, порушуючи її логістику та змушуючи відчувати нестачу зенітних ракет, попри значні виробничі потужності.

Українські атаки на російську військову логістику, як-от перекриття автотраси з Донбасу на Крим, вважаються допустимою ціною за зменшення спроможності ворога. Це свідчить про те, що Україна ефективно обертає проти Росії її ж правила гри, використовуючи дешевші та швидші безпілотники, які ставлять під загрозу російську протиповітряну оборону.