Російська економіка переживає складний період, позначений різким зростанням видатків бюджету, падінням інвестицій та посиленням інфляційних процесів. Ситуація ускладнюється можливим дефіцитом палива та невизначеністю щодо подальших кроків Центробанку РФ. Особливу увагу привертають заяви та дії вищого керівництва країни, зокрема Володимира Путіна, а також голови Центробанку Ельвіри Набіуліної, чия можлива відставка може мати значні наслідки для фінансової стабільності.
За минулий тиждень ситуація з бензином в Росії різко погіршилася, переростаючи в реальний криз. Зростання цін на пальне в роздрібній мережі безпосередньо впливає на загальну інфляцію, що, у свою чергу, тисне на ключову ставку Центробанку. Цей чинник, поряд з дефіцитом бюджету, стає вагомою перешкодою для зниження ставки, незважаючи на бажання російської влади. Ціни на дизельне паливо також зростають, що свідчить про масштабні проблеми з виробничими потужностями, ймовірно, спричинені ударами українських БПЛА по нафтопереробних заводах.
Інфляція та бюджетний дефіцит: основні виклики
Інфляція в Росії знову прискорюється, завершуючи «дефляційну паузу» квітня-травня. Особливо помітне зростання цін на продовольство та сезонні товари, що раніше демонстрували значні коливання. Ця тенденція, разом із майже 1% зростання цін на бензин та дизельне паливо за тиждень, свідчить про посилення інфляційного тиску. Паралельно з цим, видатки федерального бюджету Росії за перші п'ять місяців поточного року зросли на 17% при запланованому зростанні менше 3%, що значно перевищує план і свідчить про наростаючий дефіцит. Це ставить під сумнів ефективність заходів, які, за словами Путіна, дають результат у боротьбі з інфляцією.
Ситуація з бюджетом ускладнюється рішенням російського Мінфіну відмовитися від мети досягти нульового первинного структурного дефіциту бюджету до 2029 року. Це рішення, яке викликало різку реакцію заступника голови Центробанку Олексія Заботкіна, означає, що витрати, не враховуючи виплати за державним боргом, не будуть збалансовані. Законодавчі зміни, прийняті Держдумою одразу в трьох читаннях, дозволяють Мінфіну збільшувати запозичення на ринку та витрачати кошти фактично безконтрольно, що є серйозним ударом по бюджетній збалансованості і, ймовірно, не узгоджується з позицією Центробанку.
Падіння інвестицій та можливі наслідки для політики ЦБ
Інвестиції в російській економіці скоротилися на 14% у першому кварталі, демонструючи загальне падіння в усіх ключових галузях, включаючи промисловість, будівництво, сільське господарство, а також оборонний сектор. Особливо вражає падіння інвестицій у роздрібній торгівлі на майже 50%, що пояснюється обмеженням цін та зростанням витрат, яке не дозволяє компаніям отримувати прибуток для інвестування. Навіть військові галузі, такі як виробництво зброї та електроніки, відчувають спад інвестицій, що призводить до уповільнення зростання виробництва, попри державну підтримку. Це свідчить про глибокі структурні проблеми в економіці, які не вдається вирішити за допомогою монетарних стимулів.
На цьому фоні зростає напруженість між урядом та Центробанком щодо монетарної політики. Володимир Путін, схоже, наполягає на зниженні ключової ставки, тоді як Ельвіра Набіуліна та її команда виступають за жорсткішу політику для стримування інфляції. Хоча Центробанк уже повідомив про намір знизити ставку, ситуація з дефіцитом бюджету та зростанням витрат робить це рішення ризикованим. Існує припущення, що Набіуліна може поставити Путіну ультиматум, вимагаючи відмови від ідеї гіперінфляції та друку грошей. У разі її відставки, особливо дострокової, ринки можуть відреагувати панікою, що лише погіршить економічну ситуацію.
Путін, попри заяви про повний контроль над економічною ситуацією та відсутність інвестиційної паузи, стикається з падінням фондового ринку та критикою щодо курсової політики рубля. Зміцнення національної валюти, як зазначають експерти, шкодить як експортерам, так і підприємствам, що займаються імпортозаміщенням. На цьому тлі, будь-яке кадрове рішення щодо Центробанку, чи то збереження Набіуліної, яка продовжує друкувати гроші, чи її відставка з подальшим зниженням ставки, матиме негативні наслідки. Загрозливими виглядають також показники зростання грошової маси та збільшення обсягів готівки в обігу, що може підігрівати інфляцію.