Ключовим моментом у цій історії стало те, що компанія Wildberries, а також Ozon, синхронно внесли зміни до своїх оферт на початку липня. Вони класифікували удари безпілотників як форс-мажор, знімаючи з себе відповідальність за товари, що зберігалися на складах. Це сталося безпосередньо перед початком масштабних пожеж. Внаслідок цього, продавці отримали мізерні компенсації: від 3 000 рублів за товар вартістю 130 000 рублів, до 2 000 рублів за збиток у 5 млн рублів. Загалом компанія заявила про виплату 40 млн рублів постраждалим, що становить лише незначну частку від загальних збитків у 250 млрд рублів. Перші транші покривали від 10 до 15% реальних збитків.
Юридичні маніпуляції та використання інтелектуальної власності
Одночасно з цим, картки товарів згорілих продавців почали з'являтися на AliExpress. Податковий номер продавця, ціни та навіть кількість товару на китайському майданчику синхронізувалися з даними залишків на складах Wildberries. Все це відбувалося без згоди продавців та попереджень. Юридичною підставою для таких дій став пункт 9.9.1 чинної оферти Wildberries, який дозволяє маркетплейсу безоплатно використовувати торговельну марку продавця, його фото та описи на території всіх країн світу через ресурси своїх контрагентів. У попередніх редакціях договору така норма була відсутня, а згода продавців поширювалася виключно на власний сайт маркетплейсу. Нова редакція фактично надала компанії безстрокове право користування брендами підприємців.
Наслідки для бізнесу та страхування
Тисячі торговців написали скарги до антимонопольної служби та міністерства промисловості Росії, просячи перевірити оферту на зловживання домінантним становищем. Проте їхні шанси на успіх оцінюються як мінімальні. Війна також значно вплинула на страховий ринок. Страховка для торговців на Ozon подорожчала втричі, а деякі компанії взагалі припинили оформлення нових полісів для дрібного бізнесу, оскільки стандартні договори виключають ризики, пов'язані з ударами безпілотників. Франшизи по промислових об'єктах зросли в рази, що робить страхування фактично недоступним для багатьох підприємців. Це свідчить про глибоке проникнення війни в економіку Росії та руйнування довіри всередині її торговельної системи.
Аналітики вважають, що подібна модель, коли великий бізнес кидає дрібний, переписуючи договори та продаючи їхній товар на інших майданчиках без дозволу, є системною. Вона проявляється на різних рівнях: держава кидає громадян, корпорація – підприємців, командир – солдата. Система працює за принципом "згори вниз ніхто нікому нічого не винен, знизу вгору – винні всі і завжди". Метою таких дій з боку української сторони є множення на нуль російської економіки та торгової системи, яка, на їхню думку, підживлює агресію.