Українські розвідники перехопили розмову, яка демонструє методи мотивації російських військових на Краматорському напрямку. Інцидент стосується 1307 мотострілецького полку російської окупаційної армії, де командири вдаються до насильства для забезпечення виконання наказів.
У перехопленні один із російських окупантів, якого позивають як "дєда", відмовився брати участь у черговій військовій операції, названій "м'ясною авантюрою", та вирушати на позиції. У відповідь на відмову командир віддав наказ про фізичне насильство над військовим, вилучення його зброї та особистих речей, включаючи телефони. Командир також наказав перевірити речі іншого окупанта та особисто проконтролювати виконання, вимагаючи розбити обличчя військовому, який відмовився.
Методи примусу в російській армії
Розвідка Міністерства оборони України наголошує, що подібні випадки є свідченням жорстких методів керівництва в російських військах. Накази командирів, що передбачають фізичне насильство та погрози, свідчать про відсутність добровільної мотивації у особового складу. Цитуючи командира: "Еб..ло набить — и тащите сюда, нах..й". Такі дії спрямовані на придушення будь-якого опору та забезпечення участі військових у бойових діях, навіть якщо вони не мають бажання брати в них участь.
«Еб..ло набить — и тащите сюда, нах..й. “У “деда” оружие изъять, проверить карманы, у второго тоже проверить, телефоны изъять, сам лично проконтролируй, мне доложишь, еб..ло ему разбейте пид..расу”» — Командир російських окупаційних військ (за даними ГУР МО України).
Гуманітарний проєкт "Хочу жить", що координується Головним управлінням розвідки, пропонує російським військовослужбовцям єдиний шлях до безпечного повернення додому — добровільну здачу в полон. Проєкт надає можливість отримати необхідну допомогу та інформацію через офіційний Telegram-бот, що гарантує безпеку та умови для здачі.
Альтернатива насильству — здача в полон
ГУР МО України вкотре нагадує російським військовим про можливість безпечного виходу з конфлікту. Здавшись у полон, вони можуть уникнути примусу та насильства, що застосовується їхнім командуванням, і повернутися додому живими. Державні програми, такі як "Хочу жить", створені для допомоги тим, хто бажає припинити участь у бойових діях.