15 червня Україна переходить на новий, надзвичайно важливий і відповідальний етап євроінтеграції – відкриття першого переговорного кластера з Європейським Союзом. Це подія, до якої прагнули кілька поколінь українців, і яка, за словами народного депутата Ярослава Железняка, кардинально змінить країну, зокрема у боротьбі з корупцією та розвитку економіки. Експерти порівнюють це відкриття з підписанням угоди про вільну торгівлю з ЄС чи змінами після Революції Гідності, наголошуючи, що безвізовий режим, ймовірно, мав менший вплив на поступ країни.
На відміну від каналів, що фокусуються на розслідуваннях корупції, цей матеріал приділяє увагу наслідкам відкриття кластерів для євроінтеграції України. Основна мета – інтегруватися до Європейського Союзу, бажано з перемогою над Росією. Відтепер успіх залежить від внутрішньої роботи України, яка має виконати низку реформ. Партнери України прив'язали всю фінансову допомогу до виконання цих реформ, розділивши їх на макроекономічні та ті, що стосуються демократії і верховенства права.
Ключові реформи та виклики для України
Основним завданням України є забезпечення верховенства права та запобігання корупції. Це означає створення механізмів, які не дозволять владі зловживати своїм становищем, незалежно від її політичної орієнтації. Хоча Європейський Союз також стикається з подібними викликами, він робить висновки та вдосконалює свої інституції. Для України це означає, що відкриття нових можливостей ЄС прямо пов'язане з прогресом у проведенні реформ.
10 червня було представлено план реформ на поточний рік, який включає вдосконалення розгляду справ Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ) для прискорення покарання корупціонерів, залучення незалежних експертів до відбору членів ВККСУ, зміни до Кримінального процесуального кодексу для НАБУ, щоб прискорити розслідування та уникнути затягування справ, а також забезпечення антикорупційних органів доступом до незалежної експертизи.
Особливу увагу приділено реформі Державного бюро розслідувань (ДБР). Президент Володимир Зеленський, попри обіцянку внести законопроект щодо реформи ДБР до кінця січня, не виконав її. Законопроект, розроблений народними депутатами, включаючи Ярослава Железняка, був внесений ще в серпні минулого року. Віцепрем'єр з питань євроінтеграції підтвердила, що реформа ДБР є одним з ключових бенчмарків для кластера один і має бути ухвалена до кінця четвертого кварталу 2026 року.
Народні депутати планують активно працювати над просуванням реформ, зокрема, подаючи альтернативні законопроекти, щоб уникнути спроб затягування процесу. Мета – наблизити Україну до членства в ЄС, забезпечити європейські стандарти правосуддя та підвищити рівень життя громадян. Цей процес, тісно пов'язаний з євроінтеграцією та отриманням європейських коштів, має на меті зміцнити верховенство права в державі.