Державне бюро розслідувань (ДБР) понад три роки не повідомило про підозри колишній очільниці податкової Києва Оксані Датій у справі щодо необґрунтованих активів на суму 1,4 млн доларів. Обшуки у чиновниці відбулися на початку 2023 року, проте, як стверджує Центр Протидії Корупції (ЦПК), відтоді слідство не продемонструвало жодного прогресу, що призвело до зняття арештів з частини вилученого майна.
Викриття та мільйонні активи: деталі обшуків 2023 року
На початку 2023 року ДБР провело обшуки у тодішньої керівниці податкової служби Києва Оксани Датій. Ця подія набула широкого розголосу через знайдені документи, зокрема «список новорічних бажань» чиновниці. Серед побажань Датій були згадки про намір заробити мільйон доларів, придбати соболину шубу та швейцарський годинник Breguet.
Читайте також: Травень 2026 року: Найбільша кількість цивільних жертв в Україні від початку повномасштабного вторгнення
ДБР закидало Оксані Датій наявність необґрунтованих активів на загальну суму 1,4 мільйона доларів США. Ці активи, за даними слідства, включали три квартири в Києві, загальна вартість яких оцінювалася в один мільйон доларів, будинок за 200 тисяч доларів, а також два автомобілі вартістю 150 тисяч доларів. Паралельно з обшуками у Датій, слідчі ДБР також навідалися до заступниці начальника управління податкової Києва Тетяни Лисенко, яку ЗМІ називали довіреною особою Датій. Під час обшуку у Лисенко було вилучено близько 530 тисяч гривень та 160 тисяч доларів США готівкою.
Три роки без підозр: судова тяганина та втрачені докази
Незважаючи на гучний резонанс та оприлюднені факти, ДБР за понад три роки з моменту обшуків не повідомило жодної особі про підозру у цій справі. Цю інформацію, як зазначає ЦПК, було отримано з відповідей самого ДБР та Офісу генерального прокурора. Фактична бездіяльність слідства мала прямі наслідки для статусу арештованого майна.
Вже у серпні 2023 року Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про зняття арешту з автомобіля Mercedes-Benz, який був зареєстрований на водія Оксани Датій. Аналогічна ситуація сталась і з коштами, вилученими у Тетяни Лисенко. Згодом арешт з близько 530 тисяч гривень та 160 тисяч доларів також було знято. Причиною такого рішення суду, за даними ЦПК, стала неспроможність ДБР довести зв’язок вилученого майна та грошових коштів зі справою про необґрунтовані активи або іншими правопорушеннями.
Долі фігуранток та критика системи
Після обшуків Тетяну Лисенко було звільнено з посади, однак вона успішно поновилася через суд. Оксана Датій також робила спроби поновитися на посаді керівниці податкової Києва, але її зусилля виявилися безуспішними. Наразі, за наявними даними, Датій активно займається власним блогом, присвяченим етикету, а також видає книги.
«Ця справа вкотре доводить неефективність ДБР під керівництвом Сухачова. Замість доведення справ до логічного завершення, там займаються хіба що піаром без жодних результатів. Водночас ДБР доганяє військових за абсурдними звинуваченнями.» — Центр Протидії Корупції.
Ситуація навколо справи Датій і Лисенко є одним із багатьох прикладів, які, на думку ЦПК, свідчать про системні проблеми в роботі Державного бюро розслідувань. Активісти наголошують, що ДБР часто зосереджується на публічних діях, таких як обшуки, але не доводить резонансні справи до суду та винесення вироків, що підриває довіру до правоохоронних органів та антикорупційної системи в цілому.
Ефективність ДБР під питанням: заклик до реформи
Ця справа є черговим підтвердженням закликів до необхідності реформування Державного бюро розслідувань. Європейський Союз вже тривалий час вимагає від України проведення комплексної реформи цього органу, спрямованої на підвищення його незалежності та ефективності. Метою реформи є створення інституції, яка буде здатною неупереджено розслідувати високопосадову корупцію та інші серйозні злочини.
Проте, як зазначають експерти ЦПК, процес реформування ДБР в Україні затягується. Вони припускають, що це може бути пов’язано з прагненням Офісу президента зберегти контроль над відомством, уникнувши проведення незалежного конкурсу на керівні посади. Така ситуація створює ризики для ефективної боротьби з корупцією та виконання міжнародних зобов'язань України, а також посилює сумніви щодо здатності державних органів забезпечувати справедливість у резонансних справах.
Читайте також: Друг Зеленського подав другий позов проти нардепа Железняка: вимагає 200 гривень