Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про свою відставку, повідомивши про це короля Чарльза ІІ та оголосивши про своє рішення біля резиденції на Даунінгстріт. Ця новина не стала повною несподіванкою, адже міжнародні медіа протягом кількох днів поспіль повідомляли про можливий розвиток подій. Зокрема, видання Times посилалося на джерела, які стверджували, що міністри закликали Стармера розробити графік упорядкованого переходу влади. Стармер став п'ятим британським прем'єром за останнє десятиліття, який достроково залишає свою посаду. Серед потенційних наступників аналітики та британські медіа називають Енді Бернема, мера Великого Манчестера.
Кір Стармер, який розпочинав свою кар'єру як адвокат із захисту прав людини, прийшов у політику у 2015 році, ставши депутатом Палати громад. Він очолив Лейбористську партію, яка під його керівництвом здобула перемогу на загальних виборах у 2024 році, вперше за 14 років повернувши лейбористів до влади. За майже два роки на посаді прем'єр-міністра Стармер ухвалив низку суперечливих рішень у внутрішній політиці, зокрема скасування зимових виплат на опалення для пенсіонерів та найбільше за 30 років підвищення податків. Ці кроки призвели до зниження рівня довіри, відзначившись найгіршим показником серед усіх прем'єрів з 1977 року за даними IPSO.
Читайте також: Надзвичайний стан в Криму, атаки дронів на Москву та зміни в Британії: аналіз подій
Зовнішня політика: непохитна підтримка України
На відміну від внутрішньої політики, зовнішньополітична спадщина Кіра Стармера, особливо щодо України, виглядає значно позитивніше. Відповідно до Королівського інституту міжнародних відносин Чатемхаус, Стармер продемонстрував послідовність та ефективність у підтримці України, продовжуючи політику попередніх урядів і проявляючи себе як рішучий прихильник. Під час свого першого офіційного візиту до Києва на посаді прем'єр-міністра, Стармер та Президент Зеленський підписали угоду про сторічне партнерство між Великою Британією та Україною.
Ця угода передбачає суттєве посилення військової підтримки, зокрема, зобов'язання Великої Британії щорічно виділяти Україні не менше 3,6 мільярда доларів військової допомоги до 2030 року та після, включно з навчанням військових, постачанням авіації та співпрацею у виробництві військової техніки. Угода також охоплює енергетику, освіту та культуру, і підтверджує підтримку майбутнього членства України в НАТО. Хоча деякі аналітики, як-от видання Аль-Джазіра, назвали цю угоду значною мірою символічною, вона мала важливу політичну вагу, особливо на тлі пошуку союзниками України способів продемонструвати стабільність підтримки.
Важливим зовнішньополітичним проектом Стармера стала «коаліція рішучих», спрямована на консолідацію підтримки України на тлі побоювань щодо можливого скорочення американської допомоги. Ініційована Стармером коаліція, до якої увійшли понад 30 країн, мала на меті надання гарантій безпеки Україні, включаючи можливість розгортання миротворчого контингенту. На саміті цієї коаліції було оголошено про кредитну угоду на майже 3 мільярди доларів для зміцнення оборонних можливостей України. Участь у цій ініціативі також дозволила Великій Британії зміцнити зв'язки з Європою після Brexit.
Причини відставки та політичне майбутнє
Основною причиною відставки Кіра Стармера стали сукупність внутрішніх факторів. Одним з ключових стала поразка Лейбористської партії на місцевих виборах у Англії, Шотландії та Уельсі, що призвело до вимог про відставку з боку близько 100 депутатів парламенту та членів уряду. Додатковим чинником став скандал навколо призначення Пітера Мендельсона послом у Вашингтоні, враховуючи його зв'язки із засудженим за сексуальні злочини Джеффрі Епштейном. Публічний тиск посилився також заявами президента США Дональда Трампа, який критикував міграційну політику та видобуток нафти Стармером.
Кір Стармер заявив, що залишає свою партію та Британію у кращому становищі, ніж до його вступу на посаду, і залишиться виконувати обов'язки до обрання нового лідера. Ймовірним наступником Стармера називають Енді Бернема, мера Великого Манчестера, який має досвід роботи на міністерських посадах з 2001 року. Бернем відомий своєю солідарністю з Україною, засудженням анексії Криму та закликами до позбавлення Росії права на проведення Чемпіонату світу з футболу у 2018 році. Він також вважає ризиком для національної безпеки зближення британських правих сил із Путіним. Бернем вже підтвердив свої наміри претендувати на посаду прем'єра.
Що чекати Україні від нової влади у Лондоні?
Попри зміну прем'єр-міністра, підтримка України з боку Великої Британії, ймовірно, залишиться незмінною. Це зумовлено тим, що за час повномасштабної війни у Великій Британії змінилося чотири прем'єри, і всі вони дотримувалися політики підтримки України. Позиція щодо допомоги Україні залишається стабільно високою і серед британців: згідно з опитуванням UGA за лютий 2026 року, 70% опитаних хочуть перемоги України у війні, що є найвищим показником серед країн Західної Європи.
Навіть якщо новий прем'єр-міністр матиме інші пріоритети у внутрішній політиці, продовження лінії підтримки України виглядає як найбільш імовірний сценарій. Цьому сприяють як послідовна політика британських урядів, так і висока громадська підтримка в самій Великій Британії, а також підтримка з боку королівської родини.
Читайте також: Лукашенко у глухому куті: Україна виставила ультиматум, Москва мовчить