600 мільйонів на вітер: Чому НАЗК "сліпе" до топ-корупції, а суди закривають до 90% його справ?

Новини

23.06.2026 20:37

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), ключовий інститут у системі антикорупційних органів України, щороку отримує з державного бюджету майже 600 мільйонів гривень. Однак, попри значне фінансування, ефективність його роботи залишається вкрай низькою, а результати боротьби з топ-корупцією — мізерними, якщо не нульовими. Такий висновок базується на детальному аналізі близько 3000 судових справ за 2020-2025 роки, що надійшли до судів за результатами діяльності агентства.

Створене понад десятиліття тому на вимогу Європейського Союзу для запобігання корупції, НАЗК мало виконувати превентивну функцію, перевіряти декларації посадовців та їхній спосіб життя. Проте, як виявило розслідування NGL.media, агентство, яке саме пережило низку корупційних скандалів, часто не справляється зі своїми завданнями, а його дії не призводять до реальних вироків.

Читайте також: Тендер на реагенти для води у Миколаєві: потенційна переплата мільйонів та загроза тарифного зростання

Масове закриття справ та “сліпота” до мільйонів

Аналіз судових рішень виявив шокуючу статистику: 52% усіх протоколів, складених НАЗК, суди закривають. У справах, що стосуються конфлікту інтересів, цей показник досягає 90%. Ще у 5% фігурантів визнають винними, але звільняють від відповідальності. Основними причинами такого стану є порушення термінів притягнення до відповідальності, відсутність складу правопорушення через недостатність доказів, а також малозначність порушень.

Особливо кричущою є нездатність НАЗК виявляти випадки топ-корупції та незаконного збагачення у великих розмірах. Агентство переважно фіксує дрібні порушення у деклараціях, не помічаючи значно серйозніших фактів. Це викликає запитання щодо пріоритетів і методів роботи антикорупційного органу, який повинен бути проактивним у виявленні масштабної корупції.

«Ми маємо відійти від процедури перевірки декларації, яка знаходить мапет Карпати 30-тирічної давнини і щось на бонусних рахунках, що вимірюється в 10 грнях для того, щоби знаходити нерухомість, якою користуються люди, дорогу нерухомість і яку вони не декларують.» — Експерт, що коментував роботу НАЗК.

Провал автоматизації та скандальні приклади

НАЗК пояснює низькі результати величезними обсягами роботи — близько 600 тисяч декларацій на рік. З кінця 2023 року агентство відновило перевірки, запровадивши автоматизовану систему, що зіставляє дані з держреєстрами. Однак цей процес є недосконалим, адже недоброчесний декларант може подати неповну декларацію з базовими даними, що відповідають реєстрам, приховуючи офшори, готівку чи навчання дітей за кордоном. Експерти наголошують, що така автоматизація збільшує кількісні показники, але не покращує якість перевірок і не відповідає суспільному запиту.

Яскравим прикладом стало успішне проходження автоматизованої перевірки декларацій колишнім міністром енергетики Германом Галущенком, якого пізніше НАБУ затримало за підозрою у відмиванні близько 12 мільйонів доларів через офшори. Ще один випадок – колишня керівниця МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа, підозрювана у незаконному збагаченні на 160 мільйонів гривень. Під час ручної перевірки її декларації за 2023 рік НАЗК спочатку виявило недостовірні відомості лише на 350 тисяч гривень. Лише після публічного розголосу, агентство повторно перевірило декларацію і повідомило про порушення вже на 18 мільйонів гривень.

Непрозорі пріоритети та кадрові питання

Замість проактивної роботи, НАЗК зосереджується на запитах від правоохоронних органів, тобто починає діяти лише тоді, коли увагу вже привернули інші структури або журналісти-розслідувачі. Це суперечить превентивній функції, для якої було створено агентство. При цьому, понад 84% свого прямого бюджету (504 мільйони гривень у 2025 році) НАЗК витрачає на зарплати для 411 співробітників, тоді як перевірками декларацій займається лише 10% штату.

Питання викликає і доброчесність самих співробітників. Після повномасштабного вторгнення, з весни 2022 року, призначення в НАЗК відбуваються без конкурсних процедур та спеціальних перевірок. Розслідування NGL.media виявило низку сумнівних фактів у деклараціях працівників агентства, що викликають запитання щодо походження їхнього майна та коштів.

• Сумнівне придбання авто: Одна зі співробітниць придбала автомобіль Toyota Camry лише за 45 тисяч гривень, не надавши пояснень щодо такої низької ціни.
• Подарована квартира: Інша отримала в подарунок квартиру від брата, вартість якої склала лише 200 тисяч гривень.
• Приватизоване житло від судді: Донька судді Майдану, що працює в НАЗК, отримала від батька приватизовану службову квартиру.

Відсутність незалежності та аудиту

Існують також сумніви щодо незалежності НАЗК. Агентство промовчало під час спроб Офісу Президента підпорядкувати собі НАБУ та САП у 2025 році, хоча мало повноваження зупинити розгляд відповідного законопроєкту. Також НАЗК не публікувало жодної інформації про перевірку декларації тодішнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, аж до його звільнення.

Восени 2025 року питання незалежності знову постали після публікації так званих "плівок Міндіча", де йшлося про ймовірну передачу 20 тисяч доларів хабара до НАЗК. Голова агентства Віктор Павлущик тоді повідомив, що внутрішнє розслідування не виявило участі працівників НАЗК у цій справі. Згідно із законом, НАЗК має проходити незалежний аудит кожні два роки, але за майже десятиліття існування його провели лише раз, за 2020-2021 роки. Звіт Європейської комісії за 2025 рік також наголосив на непрозорості автоматизованих перевірок декларацій та необхідності якнайшвидшого проведення нового аудиту. У листопаді 2025 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, покликаний розблокувати та змінити процедуру аудиту НАЗК, що дає надію на подальші зміни.

Читайте також: ВАКС підтвердив конфіскацію Audi Q7, яким користувався мер Самбора