Державне підприємство «Енергоатом» 2 червня цього року здійснило закупівлю німецьких запчастин на суму 2,3 мільйона євро (близько 180 мільйонів гривень) без проведення відкритих торгів. Це відбулося попри гучні антикорупційні розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо попередніх схем на підприємстві, відомих як «Міндчгейт», які призвели до затримань та переховування фігурантів за кордоном.
За даними розслідування Юрія Ніколова та видання «Наші гроші», ціни на окремі позиції зросли вдвічі-втричі порівняно з 2020 роком, що свідчить про збереження непрозорих механізмів на підприємстві. Зокрема, шпиндель, що у 2020 році коштував 4360 євро, нині був придбаний за 11560 євро, демонструючи зростання у 2,7 раза. Цей епізод став «лакмусовим папірцем», що демонструє відсутність системних змін в «Енергоатомі» та безкарність посадовців, які, ймовірно, сприяли корупційним схемам навіть після їх викриття.
Читайте також: Судді, АМКУ та дорожній картель: Ланцюжок подій, що загрожує мільярдам
Деталі скандальної закупівлі: ціни зростають всупереч логіці
Закупівля стосувалася рідкісних запчастин для арматури ядерних реакторів від німецької фірми Sample, що входить до концерну Emerson. Офіційним єдиним постачальником цих деталей в Україну є австрійська компанія IPU International, що належить Паулю Унгеру, а її директоркою є Ренета Унгер. З 2019 року ця фірма отримала від «Енергоатому» підрядів щонайменше на 450 мільйонів гривень. Процедура закупівлі без торгів була виправдана відсутністю конкуренції, однак зростання цін викликає серйозні запитання.
- Відбійна плита: У серпні 2020 року коштувала 31 788 євро, нині – 66 862 євро (зростання вдвічі).
- Шпиндель: У 2020 році – 4360 євро, нині – 11 560 євро (зростання у 2,7 раза).
- Вставний циліндр: У 2020 році – 15 500 євро, нині – 27 000 євро (зростання майже вдвічі).
- Посадкова втулка: У 2020 році – 3167 євро, нині – 8612 євро (зростання у 2,7 раза).
Жодна з позицій не подешевшала, а різке зростання цін фіксувалося з 2022-2023 років, якраз у період, коли, за даними розслідувань, відбулося максимальне захоплення «Енергоатому» так званою «бандою Міндіча» та Галущенка.
Ігнорування уроків «Міндчгейту»: чому ціни не впали?
Найбільш обурливим фактом є те, що ціни не тільки не впали, а продовжили зростати навіть після того, як НАБУ восени викрило схему з відкатами в «Енергоатомі», до якої були причетні Міндіч, Галущенко та Миронюк. Тоді були названі імена, показані схеми, що призводили до значних переплат держави. Проте, як свідчить останній тендер, ціни залишилися завищеними.
Ключові питання, що виникають: чому «Енергоатом» не оскаржив такі ціни, не звернувся безпосередньо до виробника та продовжує працювати через єдиного посередника? І найголовніше – чому цінова політика не змінилася після гучного скандалу, який викрив суттєві зловживання?
Відмова «Енергоатому» від співпраці з ТСК та подальші кроки
Народний депутат Ярослав Железняк, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК), що розслідує діяльність Міндіча, повідомив про відмову «Енергоатому» надавати інформацію щодо статусу осіб, згаданих у «плівках Міндіча», які, імовірно, допомагали у здійсненні корупційних схем. Хоча Наглядова рада в «Енергоатомі» змінилася, топменеджмент, включно з Павлом Ковтанком, який виконував «домашнє завдання» для Миронюка, залишається на своїх посадах.
«Ми, ТСК, яка розслідує Міндіча, я заявник відповідно по цим справам. Я народний депутат, мої ТСК представлений декілька голів, ну, що не менш три чи чотири навіть голів в парламентських комітетах. Ми запитуємо: “Ребята, ось люди, які зазначені в плівках, який у них статус, просто працюють, не працюють?” І нам говорять: “Ви не маєте права ось всю цю історію розслідувати”», — зазначив Железняк, додавши, що 16 червня це питання буде винесене на засідання ТСК.
Наслідки гучних викриттів НАБУ виявилися несистемними. Без повного оновлення менеджменту та процедур, державна компанія продовжує переплачувати, а бюджет — втрачати значні кошти. Ярослав Железняк наголосив, що матеріали цього розслідування будуть передані до Національного антикорупційного бюро, і «спустити цю історію на гальма» вони не дадуть.
«Можна закрити якогось корупціонера, можна навіть викрити топкорупціонера, але якщо не закривати систему, не робити там закупівлі прозорими, а тут тендера не було, не відкривати реєстри, не створювати конкуренцію, то воно все одно буде потім повертатися назад.» — Ярослав Железняк, народний депутат.
Читайте також: Схеми в «Енергоатомі»: як закупівлі німецьких запчастин подорожчали вдвічі за часів політичного впливу