Ідея створення ІІР не є новою для України. Вона активно обговорювалася на різних фінансових проєктах, як-от «Чумацький шлях» та «Останній капіталіст». Основна мета – заохотити громадян інвестувати кошти в цінні папери, звільнивши прибуток від оподаткування. Це, своєю чергою, має створити кращі можливості для кредитування бізнесу, іпотечного кредитування та загального стратегічного зростання країни.
Деталі законопроекту та потенційні підступи
Законопроект пропонує механізм, за яким в інвестиційній фірмі (що має брокерську та депозитарну ліцензії) відкривається спеціальний рахунок. Кошти, внесені на цей рахунок, використовуються для купівлі цінних паперів. Весь дохід від торгівлі, дивіденди та відсотки за цими цінними паперами пропонується звільнити від оподаткування, на відміну від стандартної ставки 18% + 1.5% військового збору.
Однак, у законопроекті є низка важливих деталей, які викликають занепокоєння. По-перше, йдеться про термін. Хоча часто згадується «заморозка» на 3 роки (1095 днів), сам рахунок відкривається безстроково. Протягом 1095 днів можна вносити кошти та купувати папери. Якщо ж забрати кошти раніше цього терміну, доведеться сплатити стандартні податки. По-друге, існує місячний ліміт на внесення коштів – 10 000 євро протягом перших трьох років. Це означає, що максимальна сума «тіла» інвестицій за цей період становить близько 360 000 євро. Проте, прибуток від торгівлі всередині рахунку необмежений. По-третє, дивіденди та відсотки звільняються від податку назавжди, що відкриває можливість для легальних схем, наприклад, коли бізнесмен купує акції власної компанії через ІІР і виплачує собі дивіденди без податку. Ця практика існувала і в інших країнах, зокрема, була прибрана в Росії через потенційні зловживання.
Варто зазначити, що аналогічні інвестиційні рахунки існують у багатьох країнах світу, включаючи Японію, Польщу, США, Францію, Німеччину та країни Європейського Союзу. Навіть у Росії існує спеціальне законодавство щодо індивідуальних інвестиційних рахунків. Україна ж, за 30 років незалежності, лише починає рухатися в цьому напрямку, попри складну економічну ситуацію та війну.
Критика та альтернативні пропозиції
Незважаючи на позитивний загальний рух, законопроект має суттєві недоліки. По-перше, не визначено перелік інвестиційних інструментів, що має зробити Комісія з цінних паперів та фондового ринку. Якість роботи регулятора та його нормативної бази відіграватиме ключову роль. По-друге, сума 10 000 євро на місяць є надзвичайно високою, особливо порівняно з міжнародними аналогами, де терміни значно довші. Існує підозра, що законопроект може бути спрямований на легалізацію капіталів або виведення коштів за кордон, а не на стимулювання довгострокових інвестицій. Деякі аналітики вважають, що це може бути навмисно «жорстка» версія, щоб потім через переговори запропонувати простішу. Також згадується альтернативний законопроект № 15314/1 від Данила Гетманцева, який передбачає не створення ІІР, а лише зниження ставки ПДФО до 5% для окремих інвестиційних доходів, що, на думку деяких фахівців, не є достатнім стимулом для довгострокового інвестування.
Крім того, висловлюються побоювання, що Міністерство фінансів може використати законопроект як привід для посилення податкового контролю та відмови від лібералізації, посилаючись на потенційні «податкові діри». Позиція Мінфіну, який часто блокує рішення на рівні нормативної бази, викликає сумніви щодо успішної імплементації ІІР. Ситуація з інвестиціями в Україні, на думку експертів, залишається складною, проте сам факт початку дискусії про індивідуальні інвестиційні рахунки вже вважається певним досягненням.