Останнім часом українські Сили оборони посилили удари по об'єктах військово-промислового комплексу (ВПК) Росії та критично важливій інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму, завдаючи значної шкоди. Ця стратегія, спрямована на зменшення військового потенціалу агресора та ізоляцію півострова, доповнюється активною демонстрацією українських оборонних інновацій та міжнародної співпраці на найбільшій європейській виставці Eurosatory 2024 у Парижі.
Серед ключових цілей ударів були російські нафтопереробні заводи у Краснодарі та Уфі, які зазнали значних уражень. Проте головна увага Сил оборони зосереджена на підприємствах, що безпосередньо залучені до виконання державного оборонного замовлення РФ, руйнуючи логістичні та виробничі ланцюжки ворога.
Цілісний підхід: Удари по російському ВПК та інфраструктурі
Українські сили продемонстрували здатність вражати важливі виробничі потужності вглибині території Росії. Це включає не лише нафтову інфраструктуру, а й підприємства, що є ключовими для виробництва військової техніки та озброєння. Вибиття таких об'єктів створює значні труднощі для російського ВПК, роблячи його більш імпортозалежним та сповільнюючи виробництво.
- Завод «ЕлектрокабельНН»: У Нижньогородській області РФ, виробляє пожежозахисні та вогнетривкі матеріали для кабелів та обмоток, що широко використовуються у військовій техніці та озброєнні. Його ураження посилює імпортозалежність Росії.
- Воронізький завод напівпровідникових приладів (ВЗППС): Один з найважливіших постачальників мікроелектроніки для російської оборонної промисловості, зокрема для крилатих ракет Х-101 та «Іскандер-К», а також для комплексів ППО «Панцир-С1» та «Панцир-С2».
- Завод «Крейда»: На Білгородщині, ймовірно використовувався російськими військами для розміщення техніки або особового складу окупаційних військ через відсутність виробничої діяльності протягом кількох років.
- 53-й Арсенал: У Чугуєві, є ключовим об'єктом для інтеграції універсальних модулів планування та корекції (УМПК) з фугасними авіабомбами, що є важливим для виробництва керованих авіабомб (КАБ).
Ізоляція Криму: Логістика та військовий потенціал під ударом
Цілеспрямовані удари Сил оборони України по об'єктах у тимчасово окупованому Криму спрямовані на порушення логістики та унеможливлення використання півострова як військового плацдарму. Серед вражених цілей — автобаза в Керчі, яка горіла 20 червня 2024 року.
Сили спеціальних операцій (ССО) України відзначилися знищенням залізничного мосту та ремонтного потягу на півострові. Після першого удару росіяни підігнали техніку для відновлення, але наступної ж ночі об'єкт було вражено повторно вже разом із ремонтним складом.
Крим традиційно використовувався Росією як великий логістичний та військовий хаб, своєрідний «непотоплюваний авіаносець». Унеможливлення постачання палива, електроенергії та інших військових ресурсів робить його використання майже непридатним для бойових цілей. Командні структури Чорноморського флоту РФ вже шукають можливості для евакуації на материкову Росію. Також постійною загрозою для російської логістики залишається так званий «сухопутний коридор», що перебуває під вогневим контролем ЗСУ.
Росіяни докладають значних зусиль для убезпечення Кримського мосту, використовуючи димогенератори, бонові загородження та човни для захисту від морських безпілотників. Однак експерти зазначають, що варіанти ураження мосту існують і вони, ймовірно, вже пропрацьовані Генштабом.
Українські інновації на Eurosatory 2024: Досвід, що змінює правила гри
На виставці Eurosatory 2024 у Парижі Україна була представлена рекордною кількістю — понад 80 оборонних компаній. Це дозволило продемонструвати інноваційні розробки та укласти низку важливих угод, що поглиблюють інтеграцію української оборонки у європейський простір. Зокрема, Czechoslovak Group підписала угоду з «Українською бронетехнікою» щодо локалізації виробництва двигунів.
Серед інших прикладів співпраці – угоди Rovertek із французькою Stronghold щодо розробки модуля для виявлення FPV-дронів та FirePoint із Hensoldt у рамках пан'європейського проєкту ПРО FREYA. Українські виробники також зіткнулися з логістичними труднощами: деякі макети застрягли на кордоні, і компаніям довелося додруковувати експонати на 3D-принтерах безпосередньо на виставці.
«Виграють ті компанії, які співпрацюють з українським військом, з українськими військовими, та відповідно адаптують свої вироби до сценаріїв застосування, такі, якими є сучасна війна, що триває в Україні. Ті, хто цього не роблять, пастимуть задніх.» — Українські експерти та учасники Eurosatory 2024.
Європейські партнери, як, наприклад, KNDS, підкреслюють вплив українського досвіду на розробку нових систем, зокрема самохідної артилерійської установки RCH 155 Lorс. На виставці активно обговорювався акцент на компоненти, що дозволяє українським та європейським компаніям створювати спільні продукти, стійкі до реалій сучасного поля бою.
Мільйон без кордонів: Спільний збір для ЗСУ
На тлі цих подій триває спільний міжнародний збір «Мільйон без кордонів», ініційований українським медіа «Мілітарний» та шведською волонтерською фундацією Stockholm Tactical Fundraising Ukraine. Мета – зібрати 1 мільйон гривень (по 500 тисяч з кожного боку) на підтримку 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади (дрони-ретранслятори) та підрозділів Добровольчого повітряного корпусу повітряного патруля України (компоненти для ремонту автотранспорту).
Висновки
Активні дії українських Сил оборони зі знищення російського ВПК та інфраструктури в Криму, у поєднанні зі зростаючим міжнародним визнанням українських інновацій та досвіду на таких платформах, як Eurosatory 2024, створюють комплексний тиск на агресора та відкривають нові можливості для інтеграції української оборонної промисловості у світовий контекст. Це свідчить про гнучкість та креативність України у протистоянні повномасштабній агресії, що знаходить своє відображення як на полі бою, так і на арені міжнародної оборонної співпраці.