У вересні 2023 року бабуся слідчого Головного слідчого управління СБУ Дмитра Войтенка придбала три земельні ділянки та маєток площею 790 кв. м під Києвом у компанії «ТД “Полтаванафтопродукт”», яка, за наявними даними, опосередковано пов’язана з російською групою «Татнефть». Угода могла бути здійснена за ціною значно нижчою за ринкову, що викликає питання щодо можливого виведення активів з-під санкцій.
Підозріла угода та вартість активів
Угода, що привернула увагу громадськості, стосується придбання значного майнового комплексу під столицею. Йдеться про три земельні ділянки та елітний маєток, площа якого сягає 790 квадратних метрів. Ці активи були придбані у вересні минулого року у товариства з обмеженою відповідальністю «ТД “Полтаванафтопродукт”».
За інформацією, що з'явилася у ЗМІ, вартість цієї операції могла бути суттєво занижена. Зокрема, як зазначають журналісти, ціна продажу елітного майнового комплексу могла бути у кілька разів нижчою за його реальну ринкову вартість. Цей факт викликає припущення щодо справжніх мотивів угоди.
Ймовірно, зниження ціни було зумовлене намаганням вивести актив з-під потенційних обмежувальних заходів, тобто санкцій, що застосовуються до компаній з російським капіталом або зв'язками. Подібні схеми часто використовуються для мінімізації втрат власників у випадку накладення арешту на майно або його конфіскації.
Розгалужена мережа зв'язків з російськими корпораціями
Ключовим аспектом цієї історії є структура власності компанії-продавця – ТОВ «ТД “Полтаванафтопродукт”». Згідно з розслідуванням hromadske, власність компанії побудована через складну мережу юридичних осіб, що включає дві кіпрські компанії. Ця схема дозволяє приховати кінцевих бенефіціарів та ускладнює відстеження джерел фінансування та реальних зв'язків.
Одна з цих кіпрських компаній володіє значною часткою — однією третиною — російського ТОВ «Завод Еластик». Цей завод є частиною великої російської групи «Татнефть», одного з найбільших нафтових концернів Росії. Зв'язки з такими гігантами російської економіки викликають додаткові питання, зважаючи на агресію РФ проти України.
Інша кіпрська компанія, що фігурує у схемі, має секретарем KPM Consulting Limited. Примітно, що ця ж компанія, KPM Consulting Limited, виконує функції секретаря для «Росатом Фінанс». Остання компанія відома тим, що перебуває під українськими санкціями, що ще більше поглиблює підозри щодо прозорості та законності операцій продавця.
Конфлікт інтересів та роль слідчого СБУ
Особливий резонанс цій справі надає безпосереднє відношення до неї родички співробітника Служби безпеки України. Дмитро Войтенко, чия бабуся стала учасницею цієї підозрілої угоди, обіймає посаду слідчого у Головному слідчому управлінні СБУ. Цей підрозділ Служби безпеки є ключовим органом, що спеціалізується на розслідуванні діяльності українських суб'єктів, які мають зв'язки з російськими компаніями та фінансовими групами, зокрема з «Татнефть».
Ситуація створює очевидний конфлікт інтересів. Слідчий, відповідальний за викриття та розслідування схем, пов'язаних з російським капіталом та ухиленням від санкцій, опосередковано виявляється втягнутим у таку угоду через близького родича. Це ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість можливих розслідувань у справах, де можуть фігурувати компанії, споріднені з продавцем майна.
Необхідність прозорості та уникнення навіть найменших натяків на конфлікт інтересів є одним з фундаментальних принципів роботи правоохоронних органів, особливо у воєнний час. Подібні обставини вимагають негайної та повної перевірки з боку відповідних внутрішніх служб контролю СБУ.
Підсумки та подальші перспективи
Цей випадок наголошує на необхідності ретельного та всебічного розслідування обставин придбання елітної нерухомості родичкою високопоставленого співробітника СБУ. Питання про значно занижену ціну та розгалужену мережу зв'язків продавця з російськими корпораціями, включаючи санкційні «Татнефть» та «Росатом Фінанс», вимагають детального аналізу.
Подібні прецеденти підривають довіру до державних інституцій та ефективності режиму санкцій, покликаних послабити економічний потенціал агресора. Ці події актуалізують проблему контролю за статками родичів державних службовців, особливо тих, хто працює в органах національної безпеки та має доступ до конфіденційної інформації.
Для забезпечення прозорості та довіри суспільства до правоохоронної системи, подальше розслідування цієї справи та відповідні висновки є критично важливими. Вони також можуть слугувати сигналом для посилення механізмів фінансового моніторингу та перевірки доброчесності посадовців.