Київ готується до зими: що зроблено для стійкості енергосистеми та водопостачання

Новини

02.10.2026 20:36 (Оновлено 02.10.2026 в 21:23)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Наближення опалювального сезону ставить перед Києвом складні виклики, враховуючи досвід минулої зими, коли ворожі обстріли спричинили масштабні відключення тепла, світла та води. За оцінками, майже половина київських багатоповерхівок – близько 6 000 будинків – залишилися без опалення. Міська влада запевняє, що цього року підготовка буде більш ґрунтовною. Питання готовності, обсягів фінансування та особистого внеску мешканців стають ключовими напередодні холодів.

Минулорічні події, зокрема масована атака, яка призвела до зупинки циркуляційних насосів у будинках через відсутність електроенергії, спричинили замерзання води в трубах та подальші численні витоки при відновленні системи. Найбільш постраждалими виявилися Солом'янський, Деснянський та Дніпровський райони. Цікаво, що директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначав, що руйнування центрального опалення великого міста при температурі -15°C є безпрецедентним явищем. Одночасне відключення світла та опалення було спричинене залежністю систем від електроенергії. 21 січня президент Володимир Зеленський повідомляв про близько 4 000 будинків без тепла та майже 60% столиці без електрики. Подальша велика технологічна аварія 31 січня призвела до зупинки метро та залізниці, залишивши близько 3500 багатоповерхівок без опалення. Для обігріву розгорталися намети, облаштовувалися пункти незламності, що свідчить про критичність ситуації.

Політичний резонанс та висновки минулої зими

Ситуація викликала політичний конфлікт між президентом та міським головою. Зеленський звинуватив міську владу Києва у втраті часу, тоді як Кличко наголошував на цілодобовій роботі комунальників та політизованості критики. Питання відповідальності за критичну інфраструктуру, розподілене між мерією та військовою адміністрацією, також було предметом дискусій. Минула зима виявила кілька ключових проблем: великі ТЕС є вразливими цілями, їх захист можливий лише частково. Юрій Корольчук, експерт, зазначає, що теплову частину станцій можна захистити лише приблизно на 20%. Також виявилася відсутність вимог до автономного живлення житлових будинків, як наголошує Валентин Погорілий, член Національної спілки архітекторів України. Водночас, були розроблені нові підходи: відпрацьовано алгоритм підживлення котелень водою з пожежних машин, а навесні випробувано резервний водозабір, що може покрити третину потреб міста.

Плани та бюджет Києва на зиму

Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що план стійкості Києва, який раніше оцінювався у 67 млрд грн, тепер становить 37 млрд грн. Понад половину запланованих робіт вже виконано. Штатні системи готові до зими приблизно на 90%. Пантелеєв запевнив, що всі будинки розпочнуть опалювальний сезон, проте гарантій безпроблемної зими немає, оскільки місто готується до найгіршого сценарію. Основна ставка робиться на когенераційні установки, які виробляють одночасно електрику та тепло. У Києві таких станцій сім, п'ять із них мають потужність 10 МВт електричної та 9 МВт теплової. Вартість однієї станції коливається від півмільярда до мільярда гривень, і вони вже окуповуються. Проте, щоб покрити зимовий пік споживання Києва (майже 2000 МВт), необхідно було б близько 100 таких станцій. Місто також відновлює ТЕС, попри неможливість їх повного захисту. Захист другого рівня для подібних станцій передбачає бетонні стіни завтовшки майже метр для захисту від шахедів та уламків ракет. Третій рівень – підземний саркофаг – знаходиться на стадії розробки.

Щодо водопостачання, то Київ має три основні джерела: Дніпровську та Деснянську водопровідні станції, а також артезіанські свердловини. Минулої зими всі вони витримали навантаження. Навесні випробували новий резервний водозабір, який, за даними джерел КМДА, покрив третину потреб міста. У липні були встановлені резервні дизельні установки для водопровідного господарства потужністю майже 16 МВт. Однак, повна подача води вище дев'ятого поверху не гарантується через залежність насосних станцій від електроенергії. Київводоканал відмовився розкрити інформацію про дефіцит генерації, запас пального та регламент дій під час блекауту, назвавши її службовою.

Фінансування та самостійна підготовка

Питання фінансування залишається гострим. Уряд зупинив платежі за капітальними видатками через державне казначейство, пов'язані з будівництвом, реконструкцією та захистом енергетики, через невиконання Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами. Пріоритет надано обороні, пенсіям та соціальним виплатам. За словами голови бюджетного комітету Роксилани Підласої, перенесення частини капітальних видатків на грудень, що становить 39 млрд грн, ймовірно, означатиме їх невиконання цього року. Київ не є винятком.

Для самостійної підготовки мешканцям Києва пропонуються програми співфінансування. Місто може покрити до 70% вартості робіт з утеплення, модернізації інженерних систем, встановлення резервного живлення та сонячних електростанцій. Також діє програма компенсації до 75% вартості генераторів, інверторів та акумуляторів. Цього року додалася програма співфінансування блочно-модульних котелень, де місто покриває 90% вартості. КМДА також радить встановлювати генератори для підтримки циркуляції опалення.

Щодо температури в оселях, за нормативами, вона має бути не нижче 18°C (20°C у кутових кімнатах). У разі відхилень передбачено перерахунок. Якщо температура опускається нижче 12°C (14°C у кутовій кімнаті), плата за опалення не нараховується. Під час надзвичайних ситуацій, якщо опалення відсутнє, плата не стягується. Якщо температура нижча за норму, проводиться автоматичний перерахунок.

• Запас води: 3 л питної води на людину на день і 10-12 л технічної води.
• Продукти: Запас продуктів на кілька діб без необхідності приготування.
• Енергетичні пристрої: Павербанки, ліхтарики.
• Теплий одяг: Теплі речі та ковдри.
• Пункти незламності: Інформація про найближчі пункти незламності.

Висновок: готовність міста та мешканців

Головний висновок минулої зими полягає в тому, що повна безпека Києва від наслідків масованих атак неможлива. Місто працює над нарощуванням резервного живлення, пошуком альтернативних джерел води, встановленням когенераційних установок та підготовкою пунктів обігріву. Однак, значна частина систем залишається залежною від електрики, а великі об'єкти критичної інфраструктури вразливі до ударів. Фінансування всіх запланованих робіт може виявитися недостатнім. Тому цього року готовність Києва залежить не лише від дій влади, але й від рівня підготовки кожного окремого будинку та його мешканців.