Ексміністр енергетики Герман Галущенко, обвинувачений НАБУ та САП у топкорупції, розкраданні в енергетиці та відмиванні доходів, може вийти із СІЗО завдяки сумнівним заставним внескам від компаній-фіктивів. Наприкінці червня 2026 року стало відомо, що низка фірм з мінімальними прибутками та навіть податковими боргами перерахувала понад 105 мільйонів гривень на його заставу, яка була встановлена на рівні 150 мільйонів гривень.
Ця ситуація викликає серйозні запитання щодо ефективності системи фінансового моніторингу в Україні та створює небезпечний прецедент, коли особи, підозрювані у масштабних злочинах, можуть використовувати ймовірно легалізовані або вкрадені кошти для уникнення тримання під вартою.
Читайте також: ДБР і СБУ затримали посадовця держпідприємства за хабар у $50 тис.
Деталі сумнівних застав
Аналіз даних, оприлюднених програмою "Схеми" та "Українською правдою", виявив низку підозрілих внесків. Зокрема, 54 мільйони гривень (понад 1 мільйон доларів) внесла компанія Teras Optim, яка, попри оптову торгівлю деревиною, у 2023 році мала чистий прибуток лише 35 тисяч гривень, а у 2026 році – податковий борг у 4 тисячі гривень.
Ще 46 мільйонів гривень (майже 1 мільйон доларів) перерахувала Gan Construct, заснована у 2024 році зі статутним капіталом у 5 тисяч гривень. Її бенефіціарка зазначена як контролер "Львівобленерго", тобто працівник, що знімає показники лічильників. Третя компанія, Skyil, заснована у 2021 році в Харкові, внесла 5 мільйонів гривень, також не маючи значної фінансової історії чи активів. Ці факти свідчать про те, що кошти, ймовірно, є відмитими або вкраденими, що дозволяє підозрюваному використовувати нелегальні активи для забезпечення власного звільнення.
Системна проблема: провал фінмоніторингу
Поточна ситуація з Галущенком – не перший випадок, коли за високопоставлених чиновників вносяться сумнівні застави. Подібні прецеденти мали місце з Андрієм Єрмаком та Олексієм Чернишовим, що вказує на системні прогалини в роботі державних контролюючих органів. Незважаючи на існування трьох рівнів фінансового контролю, вони виявилися неефективними:
Перший – це фінмон банків, внутрішні служби яких мають перевіряти походження коштів. Другий – фінмон Національного банку як наглядача за банками, що повинен виявляти проблеми у первинному фінмоніторингу. І третій – Державна служба фінансового моніторингу, яка проактивно має перевіряти ланцюжки походження коштів. На прикладі кейсу Галущенка, якого звинувачують у відмиванні коштів через офшори на екзотичних островах, а за нього вносять заставу компанії-фіктивки, очевидно, що ці механізми не спрацювали.
Шляхи вирішення: законодавчі зміни та контроль
Народний депутат Ярослав Железняк анонсував низку ініціатив, спрямованих на зміну поточної ситуації та боротьбу з корупцією в Україні. Серед запропонованих кроків:
- Відкритість інформації: Інформація про тих, хто вносить застави в антикорупційних справах, має бути публічною, щоб журналісти та громадськість могли перевіряти походження коштів.
- Підтвердження спроможності: Для топкорупційних справ застава повинна прийматися лише за наявності чіткої декларації про походження коштів та підтвердження фінансової спроможності заставодавця. Компанії з податковими боргами не повинні мати змоги вносити значні суми.
- "Червоні прапорці": Необхідно запровадити конкретні критерії, за яких застава не приймається (наприклад, відсутність звітності, працівників, наявність податкового боргу, номінальний директор, зміна власника).
- Повноваження НАБУ: Надати НАБУ можливість блокувати внесення застави до повної перевірки походження коштів, щоб уникнути виходу підозрюваних із СІЗО за рахунок нелегальних активів.
Крім того, депутат наголосив на важливості розблокування законопроєкту щодо обрання нового керівника Фінмону, який, за його словами, блокується особисто Президентом.
Наступні кроки та відповідальність
Для системного вирішення проблеми планується проведення засідань Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради. На цих засіданнях, за участю представників Нацбанку, Фінмону, НАБУ та САП, будуть вивчені всі дані щодо компаній, які вносили застави в подібних справах, та з'ясовано, як такі ситуації стали можливими.
Також Ярослав Железняк анонсував подання заяви до Бюро економічної безпеки (БЕБ) та НАБУ за статтею 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Це має притягнути до відповідальності осіб, причетних до організації цих сумнівних застав, та потенційно спонукати їх надати інформацію про замовників.
Такі заходи покликані не лише покарати винних, а й створити дієві механізми для боротьби з корупцією, яка під час війни є прямою загрозою національній безпеці та перемозі України.
Читайте також: На Одещині викрили схему вимагання $8,5 тис. за уникнення покарання військовим