Росія розгортає три спеціалізовані підрозділи безпілотників на окупованій Херсонщині: аналіз OSINT-дослідника
Російські військові розгорнули на окупованій території Херсонської області три спеціалізовані підрозділи безпілотних систем різного рівня для протидії Силам оборони України. Про це свідчить розслідування OSINT-дослідника Брендона Келлі. За його даними, окупанти намагаються реорганізувати свої сили БпЛА, випробовуючи різні моделі управління для досягнення паритету з українською армією.
Еволюція підрозділів «Дельта» та «Ескадрон»
Дослідник ідентифікував три ключові з'єднання: «Дельта», «Ескадрон» та 50-ту окрему бригаду «Варяг». Перші два підрозділи починали як невеликі групи операторів, але наразі значно розширили свій штат та арсенал. Вони підпорядковуються 18-й загальновійськовій армії РФ, що полегшує їхню взаємодію з піхотою, хоча й створює певні труднощі із централізованим постачанням.
Читайте також: На криптоплатформі Polymarket зробили ставку у $409 тисяч на те, що Путін втратить владу до кінця 2026 року: нові деталі від Forbes
Підрозділ «Дельта» виріс із рівня взводу чи роти та отримав на озброєння розвідувальні БпЛА Zala, важкі коптери «Кощей», баражуючі боєприпаси «Ланцет» і зенітні дрони. Ще влітку 2025 року використання ними ретрансляторів сигналу на трасі Херсон-Миколаїв змусило українських військових встановлювати антидронові сітки. Водночас колишня група «Рой», яка тепер перетворилася на батальйон «Ескадрон», активно публікує кадри ударів по цивільному населенню України.
Особливий статус бригади «Варяг»
На відміну від інших з'єднань, 50-та бригада «Варяг» підпорядковується безпосередньо Верховному командуванню Збройних сил РФ. Брендон Келлі припускає, що створення цієї бригади є спробою начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова сформувати особистий аналог підрозділу «Рубікон» під егідою Міністерства оборони.
Бригада «Варяг» діє на ділянці фронту від Нікополя та Марганця до Херсона, а її окремі елементи фіксували навіть на Харківщині. Окрім безпілотників, це велике з'єднання використовує наземні та надводні роботизовані системи.
Контекст та порівняння ефективності
Прагнення Росії масштабувати безпілотні сили є реакцією на створення в Україні окремого роду військ — Сил безпілотних систем. Російське командування наразі експериментує з організаційною структурою: великі бригади мають ширший спектр озброєння, тоді як менші тактичні групи краще інтегруються для виконання завдань на конкретних напрямках.
Українські організаційні рішення наразі виглядають ефективнішими. Зокрема, окремі полки безпілотних систем корпусного підпорядкування поєднують у собі переваги як великих, так і малих з'єднань.
Перспективи протистояння
Подальший розвиток російських підрозділів БпЛА на півдні України свідчить про перехід технологічної війни на новий організаційний рівень. Спроби ворога інтегрувати дрони у загальновійськові структури та створення експериментальних бригад прямого підпорядкування вимагатимуть від Сил оборони України постійної адаптації засобів радіоелектронної боротьби та тактики застосування власних безпілотних комплексів.
Читайте також: Бригада «Азов» та Нацгвардія Латвії розширюють обмін бойовим досвідом
Бум кінофантастики: Головні кінопрем’єри, які ламають жанрові рамки
Секрет Палішинеля на Банковій: як Зеленський обговорював вибори восени із Залужним та Будановим
Вибори в РФ: Кремлівський цирк готується до старту, демонструючи ознаки системної слабкості
Полтава повертається до витоків: Чому День міста тепер святкують 29 червня?
Голодні ігри на Московії: дефіцит палива спричиняє сутички та хаос на АЗС
Україна завдає ударів по російській території: що стоїть за атаками дронів та ракет
Бойові будні на передовій: дрони, поранення та стійкість українських захисників
Ракетний удар по виробнику «Іскандерів» та паливний колапс: Російські реалії червня 2026 року
