Міжнародний олімпійський комітет (МОК) ухвалив рішення про скасування відсторонення Олімпійського комітету Росії та всіх обмежень для російських спортсменів, що діяли з жовтня 2023 року та 2022-2023 років відповідно. Це рішення було прийнято за два дні після масованого ракетного удару Росії по Києву, який забрав життя 22 людей, і викликало гостру критику з боку України та низки європейських країн.
Офіційною підставою для повернення стало видалення Росією спортивних структур з окупованих Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя зі свого складу, а також обіцянка не вести діяльність на цих територіях. Однак українська сторона та міжнародні експерти називають це рішення передчасним, невиправданим та таким, що викриває «гниль міжнародного спорту», який ігнорує реалії повномасштабної війни.
Читайте також: Як віртуальне тхеквондо завойовує світову спортивну арену
Ключові зміни та деталі рішення МОК
МОК не лише зняв загальне відсторонення, а й скасував одразу дві ключові рекомендації федераціям. Це відкриває двері для потенційного повернення російських спортсменів на світову арену.
- Скасування відсторонення: Олімпійський комітет Росії більше не відсторонений від міжнародного олімпійського руху, що діяло з жовтня 2023 року.
- Зняття рекомендацій: МОК скасував рекомендацію від лютого 2022 року про повне виключення росіян та рекомендацію від березня 2023 року про формат нейтральних спортсменів. Обидві тепер офіційно не застосовуються.
- Передача відповідальності: Кожна окрема федерація (легка атлетика, плавання, боротьба тощо) тепер самостійно вирішує, чи допускати російських спортсменів, що МОК переклав відповідальність на нижчий рівень.
- Антидопінговий контроль: Спортсмени, що повертаються, мають проходити антидопінгову програму під наглядом Міжнародного агентства з тестування, а не власної російської структури, до якої є претензії щодо чесності управління.
- Статус прапора та гімну: Питання дозволу використання прапора та гімну Росії на іграх відкладено на потім, ближче до Олімпіади у Лос-Анджелесі 2028 року, що розцінюється як питання часу, а не принципу.
МОК залишає за собою право вжити додаткових заходів у разі потреби, але, як зазначається, за 10 років подібних історій ця «страховка» жодного разу не спрацювала у зворотний бік. Цей крок є продовженням раніше застосованої схеми: у травні цього року аналогічні обмеження були зняті для Білорусі, що розцінювалося як «генеральний прогін» перед рішенням щодо Росії.
Історія потурання агресору та «нейтральні» військові
Рішення МОК вкладається у давню традицію потурання Росії. Ще з часів допінгового скандалу в Сочі та подальшого м'якого покарання на іграх у Ріо, Олімпійський комітет виробив звичку прощати Москві майже все. Очільники комітету мали теплі особисті стосунки з Кремлем, включно з привітаннями від Путіна після обрання.
Окремої уваги заслуговує президентка комітету Ковентрі. Як зазначається у матеріалі, вона особисто тиснула на українського скелетоніста Владислава Гераскевича, щоб він зняв шолом пам'яті із фотографіями загиблих українських спортсменів на іграх у Мілані. Оскільки спортсмен відмовився, його просто дискваліфікували за кілька хвилин до старту.
Офіційна позиція МОК про те, що спортсмени не мають відповідати за дії власних урядів, повністю випускає з уваги реальну ситуацію. Йдеться не про абстрактну державу, а про країну, яка веде повномасштабну війну проти сусідньої держави, утримує окуповані території та щотижня вбиває цивільних ракетами й дронами. Спортсмен під прапором такої держави на міжнародній арені, хоче він того чи ні, стає інструментом відмивання цього режиму.
Важливо також відзначити, що значна частина так званих «нейтральних» російських спортсменів мають військові звання та числяться у Центральному спортивному клубі армії, підпорядкованому Міністерству оборони РФ або Росгвардії. Це не просто спортсмени, які випадково народились не в тій країні, а частини діючої військової машини, що забезпечують фронт технікою та дронами.
Реакція України та світу: обурення і потенційний ефект доміно
Український олімпійський комітет назвав рішення МОК передчасним і невиправданим. Голова НОК Гудсайт зізнався, що йому соромно за таке рішення, і повідомив про обурення литовських та латвійських колег. Міністр спорту Бідний заявив, що Росія добивається потрібних рішень тиском, підкупом та шантажем, і покладатися можна лише на власні сили. Українські спортсмени і надалі виходитимуть під прапором України та розповідатимуть світу про боротьбу країни на прес-конференціях після перемог.
При цьому не всі в олімпійському світі піддалися цій м'якості. Всесвітня легка атлетика буквально за кілька днів до рішення МОК підтвердила збереження повної заборони для російських спортсменів. Очільник Федерації Коу заявив, що первинне рішення залишається чинним, оскільки «жодного відчутного руху до мирних перемовин не відбулось». Балтійські країни також неодноразово надсилали листи з протестом проти будь-яких кроків до повернення Росії.
Міністр спорту Росії та голова тамтешнього олімпійського комітету Діхтярьов заявив, що повернення є результатом «послідовної юридичної та дипломатичної роботи», яку міністерство та комітет вели «за дорученням Путіна особисто».
«Голова спортивного відомства країни агресора визнає, що повернення на Олімпіаду стало наслідком вказівки очільники Кремля.»
Це підтверджує, що спорт використовується Кремлем як інструмент зовнішньої політики. Голова боксерської федерації Кремльов також привітав рішення, заявивши, що комітет «нарешті визнав власну помилку».
У відповідь на рішення МОК, з'явилися повідомлення, що футбольна федерація (FIFA) готова обговорювати повернення російських команд. Її голова Інфантіно, який вже давно натякав на це, може стати каталізатором ефекту доміно у міжнародному футболі.
Співучасть у відмиванні репутації агресора
Олімпійський спорт давно перетворився на інструмент м'якої сили для авторитарних режимів. Росія завжди розуміла цінність доступу до міжнародних майданчиків для власної легітимізації та демонстрації світові «картинки нормальності» попри всі свої злочини. Щоразу, коли міжнародні структури піддаються на цю гру, вони фактично допомагають агресору відмити репутацію без жодних реальних змін у поведінці, заохочуючи його до продовження агресивної політики.
МОК вкотре довів готовність йти на угоду з катом заради збереження ілюзії «політичної нейтральності» спорту. «Політичність, яка ігнорує війну і смерть, перетворюється на співучасть», — наголошується у матеріалі. Правила міжнародних інституцій працюють доти, доки їх зручно дотримуватися. Як тільки з'являється можливість повернути «гравця з великим гаманцевим впливом», будь-яка принциповість випаровується. Росія не змінила жодної своєї дії, а просто дочекалася, поки «втома світу і зручність бюрократів зроблять свою справу». Це найбільша небезпека всієї системи: вона вчить агресора, що досить перечекати, і двері відчиняться самі.
Читайте також: Марта Костюк вперше в кар'єрі вийшла до чвертьфіналу Вімблдону