Як розповів керівник підрозділу детективів НАБУ, останні кейси порушили важливе питання: застава в Україні часто перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки. У справі "Мідас" десятки мільйонів гривень застави за топпосадовців вносяться з рахунків компаній, які формально не мають до них відношення. Ці фірми, часто з сумнівною діяльністю, чиї засновники не можуть пояснити походження коштів, насправді є ширмою для реальних бенефіціарів. Джерелом коштів є готівка, отримана в результаті протиправної діяльності, яка фактично обмінюється на безготівкові кошти компаній.
"Бізнес" на заставах: схеми та розцінки
У справі "Мідас" розцінки за послугу внесення застави коливалися від 10% до 30% від її суми. Це свідчить про те, що процес став доволі прибутковим бізнесом, який працює за принципом "звільнення підозрюваних". Фінансовий моніторинг, який мав би спрацювати, на практиці не зупиняє ці схеми. Застава фактично стає платою за мовчання та способом збереження кримінального середовища. Наприклад, 150 мільйонів гривень застави за екс-міністра Галущенка, як стверджує слідство, були готівкою злочинного походження. Ці кошти пройшли через підставні компанії та державний банк, потрапивши в легальний обіг. Організатори такої схеми отримали підозру за легалізацію, а сам механізм документується від початку до кінця.
Законодавчі зміни: законопроєкт №1538
Для боротьби з цими схемами необхідні негайні законодавчі зміни. Детектив НАБУ Олександр Абакумов наголошує на необхідності перевірки компаній, які вносять застави. Хто їхній реальний власник? Звідки кошти? Які зв'язки з підозрюваним? Чи законне походження коштів? Ці питання мають бути вирішені до внесення застави. Законопроєкт №1538, розроблений народними депутатами, зокрема Ярославом Железняком та Анастасією Радіною, від 8 липня 2026 року, пропонує чотири ключові зміни:
- Перевірка походження коштів: Обов'язкова перевірка походження коштів для застави, незалежно від суми.
- Зупинення зарахування: Призупинення зарахування застави до моменту підтвердження її законності.
- Стягнення в дохід держави: Стягнення коштів в дохід держави, якщо підтвердити їх законне походження неможливо.
- Публічний реєстр: Створення публічного реєстру заставдавців для забезпечення прозорості.
Незважаючи на підтримку з боку детектива НАБУ, законопроєкт №1538 з початку липня перебуває в профільному правоохоронному комітеті Верховної Ради без жодного руху. Ярослав Железняк офіційно звернувся до голови ВР та голови комітету з вимогою невідкладного розгляду. Законодавці сподіваються, що законопроєкт буде винесено на розгляд найближчого пленарного тижня, який розпочнеться 1 вересня.
Розслідування та подальші кроки
Голова тимчасової слідчої комісії Ярослав Железняк анонсував засідання 2 вересня, де будуть розглядатися питання щодо застав та справи "Сенсбанку". До участі запрошені представники фінансового моніторингу, Нацбанку, Мінфіну, державних банків та податкових органів. Мета – з'ясувати, як 150 мільйонів гривень могли пройти через систему непоміченими, тоді як громадяни стикаються з блокуванням менших сум. Зазначається, що "Сенсбанк" не був єдиним учасником подібних схем. Автор вважає, що влада може спробувати заблокувати цей законопроєкт, але наголошує на необхідності суспільного розголосу для забезпечення того, щоб застава дійсно гарантувала явку підозрюваного до суду, а не служила інструментом самовикупу для корупціонерів.