Контррозвідка Служби безпеки України за сприяння Генерального прокурора запобігла шпигунському проникненню агента російських спецслужб до однієї з владних структур України. За наявними даними, він намагався організувати неофіційні переговори між представниками українських та російських спецслужб щодо умов так званої мирної угоди. Агент погоджував свої пропозиції безпосередньо з керівництвом російської військової розвідки (ГРУ) та мав на меті нав'язати їх українській стороні в інтересах Кремля.
Мета та методи агента
Однією з ключових вимог ворожого поплічника було його призначення на керівну посаду в українських енергетичних компаніях. Це дозволило б йому приймати вигідні для Російської Федерації рішення у сфері енергетики, а також виявляти уразливі місця та засоби захисту критичної інфраструктури України. Отримана інформація могла бути використана ворогом для завдання максимальної шкоди державі. Будучи експертом у галузі енергетики із досвідом роботи у профільних підприємствах, він використовував свої зв’язки для просування власної кандидатури на ключові посади.
Розвідувально-підривну діяльність агента координував співробітник 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ Рінат Аміров. Його куратором від російського ГРУ був Асланбек Актеміров. Особі, яка намагалася проникнути у владні структури, оголосили про підозру за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада).
Минулий досвід та зв'язки
За даними джерел, кандидатуру Дямінова, уродженця Казані, на посаду в НАЕК «Енергоатом» раніше просували Андрій Деркач та ексгендиректор ЧАЕС Михайло Уманець. Дямінов, який родом з Харкова, у 1989-1990 роках працював у кооперативі «Заря», а згодом створив та очолив АТ «Станк». Через родинні зв’язки з одним із керівників ЗАлК «Станк» отримала квоти на експорт алюмінію. Це стало початком впровадження толінгової схеми постачання ядерного пального з РФ для Запорізької АЕС, один з блоків якої був орієнтований на забезпечення потреб ЗАлК в електроенергії.
У 1990-х роках діяльність Дямінова зацікавила Павла Лазаренка, після чого він був змушений виїхати до Росії. Очолюючи фірму «Станк», Дямінов займався розрахунками українських АЕС за поставлене з Росії ядерне паливо. Внаслідок цієї діяльності АТ «Станк» залишилася винною виробникам ядерного палива близько 12 мільйонів доларів, а борги взяло на себе українське об’єднання «Енергоатом».
У Росії Дямінов продовжив свою діяльність, заснувавши у Курчатові підприємство «Енергоімпекс». Уже будучи директором ГУП «Средмашенерго», він уклав договір з Ленінградською АЕС про постачання ядерного пального. Зобов’язання не були виконані, і Ленінградській АЕС вдалося з великими труднощами повернути свої активи. У вересні 2000 року Дямінов був звільнений з Мінатому РФ «за власним бажанням».