Кремль готує ескалацію: Чому Путін відмовляється від миру та грає на руку Трампу
Попри заяви про мир та можливі переговори, Кремль, ймовірно, готує нову хвилю ескалації війни. Це пов'язано з геополітичними амбіціями Володимира Путіна, який прагне утвердити статус Росії як імперії і не може поступитися Україною. На цьому тлі заяви Дональда Трампа про близькість миру виглядають як створення «вікна можливості» для Путіна, а не реальний крок до врегулювання конфлікту.
Згідно з інформацією Reuters, троє співрозмовників, наближених до Путіна, стверджують, що він не має наміру сідати за стіл переговорів найближчим часом. Одне з джерел оцінює ймовірність ескалації як «високу». Це контрастує із заявами Трампа про те, що «мир ближче, ніж здається». Аналітики вважають, що Путін не може визнати регіональний статус своєї країни і прагне здобути право бути серед сильних світу, що робить поступки в Україні неприйнятними для нього.
Читайте також: Україну "покарали" відкриттям одного кластеру ЄС: чому гальмується євроінтеграція
Стратегія Путіна: Перемога як умова виживання
Для Путіна Донбас став не просто ціллю, а найважливішою. Він не може відмовитися від принципу повного контролю, оскільки йому конче потрібна перемога. Це може перетікати в бажання контролю над «Новоросією» з Одесою. Контроль над Донбасом не вирішує його прагнення відновити імперію. Він відкидає пропозиції радників зупинити війну на нинішній лінії фронту, влаштовуючи «рознос» за саму пропозицію.
Заяви про взяття Костянтинівки, зроблені Путіним 3 липня, були спростовані Україною. Інститут вивчення війни (ISW) показав, що контроль над містом є частковим, а сама будівля, де було піднято прапор, виглядає як постановка, підігнана під 4 липня – День незалежності США, аби справити враження на Трампа. Частину відео навіть підправили за допомогою штучного інтелекту.
У відповідь на заяви Путіна, президент Зеленський запросив його приїхати до Костянтинівки. Кремль відповів, що столицею Росії є Москва, і запросив Зеленського до себе. У свою чергу, Зеленський зазначив, що не може приїхати до Москви через українські дрони.
Удари України по російській інфраструктурі та реакція Кремля
Українські дрони успішно атакують російські нафтопереробні заводи, розташовані на глибині до 3000 км від кордону, зокрема в Омську, Саратові та Ярославлі. Ці удари вивели з ладу близько 40% переробних потужностей ворога, а після ударів по Омську суттєво скоротився видобуток дизельного палива. Це призвело до черг на заправках та проблем для близько 50 мільйонів росіян. Натомість, за той самий тиждень Росія завдала двох масованих ударів ракетами та дронами по Києву, вбивши десятки мирних мешканців. Москва, як завжди, заявила про влучання виключно по військових цілях.
На думку аналітиків, успіхи України, які «нагибають Московію до регіонального статусу», лише розлючують Путіна. Загнаний звір кусається сильніше. Традиційне закликання Кремля про готовність до мирного врегулювання насправді означає, що Росія не зупиниться, доки сама не вирішить, що досить. США, тим часом, звинувачують «київський режим» у насиченні, тоді як Київ прямо заявляє, що Путін готується до подальших кроків війни, а не до миру.
Загроза примусової мобілізації та ударів по НАТО
Західні аналітики відзначають, що для дотиснення Донбасу Росії, найімовірніше, знадобиться примусова мобілізація, яка є токсичною темою з 2022 року. Путін панічно уникає її повторення, намагаючись вмотивувати людей до підписання контрактів. Жива сила потрібна, але брати її ніде, крім власного населення. У зв'язку з цим, розглядаються сценарії, які можуть призвести до заворушень.
Тривожним сигналом є обговорення російськими військовими аналітиками ударів по базах НАТО в Балтиці та Румунії. Один із чиновників оборонного відомства навіть назвав таку ескалацію «найкоротшим шляхом до миру», пропонуючи план: спочатку знищити промислові об'єкти України, а потім бити по базах НАТО. Така тактика може сіяти розкол в Альянсі та слугувати внутрішнім виправданням для непопулярної мобілізації.
Лондонський інститут дослідження оборони вважає, що Кремль може вдаватися до точкових ударів, подібних до атаки дрона на Румунію, з метою розколу НАТО. Також експерти очікують, що Путін може готувати ґрунт для непопулярних рішень перед осінніми «виборами».
Погляд на мир: різні інтереси та їх наслідки
Загальні втрати обох сторін вже сягають 2 мільйонів людей, більшість з яких – росіяни. Українська дронова програма сприяє розриву в втратах на користь України. Очікується, що ця тенденція лише посилиться. У той час як Трамп телефонує Путіну та Зеленському, зустрічається з українським президентом, обговорюючи ідеї миру, він, ймовірно, вважає, що «наближення миру» – це спалення російської інфраструктури. Союзники по НАТО узгоджують пакет допомоги Україні, хоча США підтримують контакт з обома сторонами, але без прямих переговорів.
Ключова проблема полягає в тому, що Путіну потрібна перемога (взяття міста/території), а Трампу – заголовок про мир. Поки ці потреби не перетинаються, миру не буде. Однак, Трамп може використати підтримку України для власної передвиборчої кампанії, схиляючи Путіна до миру. Аналітики зауважують, що виснаження ворога не завжди наближає капітуляцію; іноді це призводить до ще більшої агресії. Путін не здасться, доки не буде ліквідована його геополітична могутність.
Читайте також: Співпраця Росії та Китаю: глибше, ніж очікувалося, із ризиками для безпеки Європи


Майбутнє медицини: Штучний інтелект, довголіття та нові тренди здоров'я
Україну "покарали" відкриттям одного кластеру ЄС: чому гальмується євроінтеграція
Снайпери «пляжники»: як стріляти з Remington 700 у незручних умовах
Під постійним вогнем: Мобільні групи 28-ї бригади захищають Дружківку від КАБів та дронів
Тиск на медіа: обшуки у власника "Бабеля" та судова заборона на розслідування про брата директора ДБР
Україна диктує сценарій війни: удари по Росії та брак рішень у Кремлі
Розслідування щодо ДБР: конфлікт інтересів, корупційні схеми та судові блоки
Безпілотники та роботи: як українські військові здобувають перевагу над агресором












