П'ятий рік повномасштабного вторгнення, а офіцери та солдати ЗСУ після добових чергувань змушені працювати таксистами або маркетологами, щоб забезпечити свої родини та покрити витрати на оренду житла. Це реальність, яка викликає сором, адже держава, голосуючи за бюджет, часто забуває про головних захисників країни, пріоритезуючи популістські проєкти для рейтингу. Проблема низького базового грошового забезпечення військових, яке досі стартує з 20 000 гривень, потребує негайного вирішення. Навіть додаткові винагороди для тих, хто на передовій, не компенсують реальних витрат, особливо для військових, які перебувають у тилу або отримали поранення.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, канал "Залізний нардеп", середня зарплата офіціанта у Києві сягає 45 000 гривень, що значно більше, ніж отримує поранений боєць або офіцер ЗСУ, обмежений військовою службою. Це ставить захисників у невигідне становище, адже вони несуть значно вищі ризики та мають менше можливостей для додаткового заробітку. Стаття "Української правди" з коментарями військових з фронтових та тилових позицій висвітлює першочергові витрати: оренда житла, харчування та службові витрати, які лягають на плечі військовослужбовців.
Читайте також: Система вивчення досвіду в ССО: як уроки війни стають тактичними стандартами
Першочергові витрати та реалії служби
Військові стикаються з суттєвими витратами, які держава майже не компенсує. Оренда житла, особливо у прифронтових районах, обходиться у 13 000 гривень щомісяця, причому ціни часто завищені через безвихідь військовослужбовців. Крім того, солдати самостійно скидаються на ремонт автівок, додаткове спорядження та пальне для службових потреб, а також купують нормальні продукти харчування, оскільки їдальні часто постачають неякісну їжу. У результаті, після покриття цих витрат, у військових часто залишається майже нуль гривень, що змушує їх шукати додатковий заробіток, наприклад, працюючи таксистами чи маркетологами.
Навіть обіцяна реформа зарплат та надбавки у 10 000 гривень для тилових військових не вирішують проблему кардинально. Ці доплати не підлягають індексації, не нараховуються під час відпусток чи відряджень і не є повноцінним підвищенням зарплати. Військові наголошують, що базове забезпечення у тилу має бути щонайменше 40-50 000 гривень, враховуючи інфляцію та девальвацію з 2022 року, коли було встановлено поріг у 20 000 гривень.
Шляхи вирішення проблеми: де знайти кошти
Для підвищення базової зарплати військового навіть на 10 000 гривень уряду потрібно близько 40 мільярдів гривень. Ці кошти можна знайти, відмовившись від частини популістських програм, таких як "1000 Зеленського" чи кешбек. Навіть збереження всіх існуючих схем та популізму, якщо забрати 1% з кожної програми державного бюджету (близько 4 трильйонів гривень), дозволить знайти необхідну суму. Інші джерела включають легалізацію тіньових ринків, таких як тютюновий (30 млрд грн), нелегальні АЗС чи спирт (10 млрд грн), а також боротьбу з контрабандою (від 50 млрд грн), кол-центрами та криптобізнесом.
Попри розуміння проблеми в бюджетному комітеті та парламенті, голосування за збереження статус-кво триває. Народні депутати планують знову подавати відповідні правки до бюджету у серпні та привертати увагу до проблеми зарплат військових, а також до нелегальних ринків. На думку Железняка, зміцнення верховенства права та припинення розподілу коштів "направо і наліво" могло б запобігти проблемам із забезпеченням військових. Влада повинна припинити думати про вибори та спрямувати мільярди податків на потреби армії, адже на п'ятий рік війни подібна ситуація є ганебною.
Читайте також: Снайпери «пляжники»: як стріляти з Remington 700 у незручних умовах