«Я — плюс один»: як українські дружини ветеранів долають бюрократію та стикаються з байдужістю держави
Дружини українських ветеранів, які отримали поранення на війні, часто опиняються у невизначеному статусі «плюс один», стикаючись із браком підтримки з боку держави та необхідністю жертвувати власною кар'єрою. Про це свідчить досвід Катерини Грандової-Савицької, яка наголошує на важливості врахування потреб родин ветеранів у процесі їхньої реабілітації та повернення до цивільного життя.
Катерина Грандова-Савицька розповідає, що українська держава пропонує їй лише 3000 гривень на місяць як доглядальниці людини з інвалідністю першої групи, але за умови звільнення з роботи. Вона жартує з чоловіком, Миколою, що вони «ветеран і плюс один», але чітко усвідомлює, що після його поранення настала її черга брати на себе відповідальність. Сам Микола, який два роки воював, а потім проходив дворічне протезування та реабілітацію, «відверто задовбався» і прагне спокою. Однак, попри його бажання, навколо нього багато бізнесів та державних ініціатив, які пропонують курси чи програми, але не завжди враховують потреби його родини.
Читайте також: Корпус НГУ "Азов" провів операцію "Пекло" зі знищення російської паливної бази
Виклики та байдужість системи
Грандова-Савицька підкреслює, що перше коло, куди повертаються ветерани, – це їхні родини. Нехтування емоційним станом та досвідом родин у процесі їхньої інтеграції призводить до «ходіння по колу». На її попередній роботі до її тимчасової відсутності через операцію чоловіка ставилися з розумінням, дозволяючи брати відпустки за власний рахунок або бути присутньою на роботі за можливості. Однак, ситуація значно відрізняється для багатьох жінок, чиї роботодавці після поранень чоловіків вимагають негайного повернення до роботи або ставлять питання про звільнення.
На противагу цьому, роботодавці Грандової-Савицької виявили гнучкість, надавши інформацію про можливість взяття лікарняної або довшої відпустки для догляду за чоловіком, враховуючи ступінь його поранення. Проте, такі випадки залишаються поодинокими, а статус «ветеран +1» позбавляє жінок-доглядальниць індивідуального визнання та можливостей.
«Дуже хочеться, щоб у нас перестало існувати оце ветеран +1, щоб у плю1 з'явилося ім'я, посада, якісь речі, які роблять ці люди, бо насправді ті жінки, які мене оточують, вони роблять неймовірні речі.»
Читайте також: Український ВПК та ЗМІ закликають розмивати фото для запобігання геолокації
Нардеп Ярослав Железняк звітує про 8 років роботи: закони, провалені реформи та плани на майбутнє
Дитячий художник закликає не покладатися на ШІ, а розвивати уяву
Володимирський собор у Києві: шедеври мистецтва та бурхлива історія
Від США до Німеччини: як СРСР «позичав» технології для створення стратегічних бомбардувальників
Україна на шляху до інвестицій: новий законопроект про податкові пільги для рахунків
Українська малина: Від локального дефіциту до світового лідерства завдяки європейським викликам
Salehe Bembury: Від взуття для мас до взуттєвого генія
Українське виробництво боєприпасів: приватний сектор випереджає державу, попри мільярдні інвестиції
