Вилучення квартир за борги з комуналки: нові реалії та як уникнути втрати житла

Новини

13.07.2026 17:34 (Оновлено 13.07.2026 в 17:34)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Станом на перший квартал 2026 року загальна сума заборгованості населення за житлово-комунальні послуги в Україні сягнула 101,2 млрд грн. На тлі зростання цін та нових законодавчих ініціатив, питання можливого вилучення квартир за борги стає дедалі актуальнішим. Аналізуємо причини накопичення боргів, механізми стягнення та шляхи захисту власного житла.

Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги становить вражаючі 101,2 мільярда гривень станом на перший квартал 2026 року. Ці дані Державної служби статистики України свідчать про серйозну фінансову проблему, яка може мати далекосяжні наслідки для громадян. Найбільші суми накопичилися за постачання та розподіл природного газу (36,2 млрд грн), постачання теплової енергії та гарячої води (39,8 млрд грн), а також постачання електроенергії (18,8 млрд грн). З огляду на періодичні розмови про підвищення тарифів на електроенергію, очікується подальше зростання цих боргів.

Регіональний розподіл боргового навантаження виглядає наступним чином: Дніпропетровська область лідирує з 19,2 млрд грн, за нею йдуть Донецька (4 млрд грн), Полтавська (3,3 млрд грн), місто Київ (3 млрд грн) та Київська область (2,2 млрд грн). Примітно, що Київ, попри високий рівень середньої заробітної плати, також опиняється серед лідерів за заборгованістю. Ситуація загострилася після прецеденту в столиці, де квартиру пенсіонера було вилучено за борг перед житловим кооперативом у розмірі майже 875 000 грн.

Причини боргоутворення та механізми стягнення

Одним із факторів, що призводить до значних боргів, є розрахунок плати за воду, зокрема, коли відсутні індивідуальні лічильники. Різниця між загальнобудинковим покажчиком та сумою показників індивідуальних лічильників розкидається на квартири без лічильників, що може призводити до астрономічних сум. У згаданому випадку пенсіонера, близько 500 000 грн боргу було нараховано за рік, імовірно, через неправильний розподіл витрат на воду. Після вилучення квартира була продана ріелторським агентством майже за 1,8 мільйона гривень, що значно перевищило суму боргу.

Згідно з прийнятим у квітні законопроєктом №14005, впроваджується спрощене стягнення простроченої заборгованості, зокрема, через автоматизоване виконавче провадження. Це прискорює комунікацію між виконавчими органами, державними установами та фінансовими установами, а також синхронізує борги в єдиному реєстрі боржників. Тепер державні виконавці можуть накладати арешт на всі банківські картки та рахунки боржника до моменту погашення заборгованості.

Захист житла від вилучення: ключові моменти

Незважаючи на посилення механізмів стягнення, існують обмеження, спрямовані на захист громадян. Міністерство юстиції роз'яснило перелік майна, що не підлягає вилученню, включаючи предмети першої необхідності, мінімальний набір меблів та побутової техніки, продукти харчування, паливо для опалення, а також майно, що є єдиним джерелом доходу. Ці обмеження діють під час воєнного стану і можуть бути переглянуті після його завершення.

• Заборона стягнення: Кошти з пенсій та стипендій, окрім виняткових випадків, не стягуються.
• Доступ до коштів: Дозволяється використання частини коштів на зареєстрованому рахунку до двох мінімальних заробітних плат на місяць.
• Мораторій на єдине житло: За невеликі борги стягнення на єдине житло не проводиться. Діє мораторій на відчуження іпотеки за окремими кредитами.
• Пільги для постраждалих територій: На окупованих територіях та в громадах, де ведуться бойові дії, передбачено зняття арештів та виключення з реєстру боржників.

Важливою зміною є підвищення порогу боргу для стягнення єдиного житла з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. Це означає, що для вилучення житла борг має перевищувати 432 350 грн. Однак, варто пам'ятати, що за наявності кваліфікованих юристів з боку кредитора, навіть за менших боргів, існує ризик втрати житла.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) також піднімає питання погашення комунальних боргів, наголошуючи на необхідності забезпечення фінансової стійкості комунальних підприємств. Держава зацікавлена у зменшенні боргового навантаження, оскільки це дозволить підприємствам сплачувати податки та зменшити залежність від державних дотацій. Отже, очікується поступове посилення законодавства щодо комунальних боргів.

Фінансовий експерт Олексій Козарев радить українцям не накопичувати борги, а у разі неможливості повної сплати – одразу звертатися за реструктуризацією. Це фіксує суму боргу та запобігає нарахуванню пені, що може бути вигідним з урахуванням інфляційних процесів. Також важливо своєчасно фіксувати пошкодження житла внаслідок бойових дій, щоб уникнути нарахування комунальних платежів за зруйноване майно.