Минулого року Європейський Союз купив у Китаю товарів на 360 мільярдів євро більше, ніж продав, що в перерахунку становить майже 1 мільярд євро щодня. Цей торговельний дефіцит означає, що Європа віддає Китаю значні кошти, натомість отримуючи менше товарів. Особливо тривожним є той факт, що вперше в історії всі 27 країн ЄС опинилися в дефіциті у торгівлі з Китаєм, не маючи жодної держави, яка б заробляла більше, ніж витрачала.
За останні п'ять років китайський імпорт до Європи зріс на 45%. Економісти порівнюють поточну ситуацію з «китайським шоком» середини 2000-х, коли наплив дешевих китайських товарів призвів до закриття заводів та втрати робочих місць у США. Однак нинішня хвиля відрізняється тим, що вона націлена не лише на предмети повсякденного вжитку, а й на складні та високотехнологічні галузі, що є основою європейського багатства: автомобілі, промислове обладнання, хімічна промисловість, ліки та зелена енергетика.
Читайте також: Китайський економічний підйом: залежність від Заходу та виклики для західної цивілізації
Новий вимір «китайського шоку»
На відміну від першої хвилі, яка стосувалася переважно меблів, одягу та побутової техніки, сучасний китайський експорт до Європи охоплює більш складні товари. Яскравим прикладом є автомобільна галузь. Хоча європейські автомобілі, зокрема німецькі, традиційно вважалися найкращими, мільйони китайських електромобілів вже з'являються на європейських дорогах. Ці автомобілі, хоч, можливо, поки не перевершують європейські за якістю, суттєво дешевші. Це створює ризик для мільйонів робочих місць на європейських автозаводах, оскільки попит на місцеву робочу силу може зникнути.
Ситуація охоплює й інші високотехнологічні сектори: електроніку, гаджети, зарядні станції, мікросхеми. Європейці обирають китайські товари через їхню нижчу ціну. Китай має три ключові переваги, з якими ЄС важко конкурувати: величезний внутрішній ринок (понад мільярд споживачів), що дозволяє досягти ефекту масштабу; значну державну підтримку галузей через субсидії та дешеві кредити; а також свідоме заниження курсу національної валюти, що робить експорт ще дешевшим. Крім того, Китай контролює критично важливі ланцюги постачання, зокрема рідкоземельні метали та напівпровідники, без яких неможливе виробництво сучасної техніки.
Відповідь Європейського Союзу
Європейський Союз усвідомлює серйозність ситуації. У Брюсселі відбулися переговори між представниками ЄС та Китаю, де було підтверджено зростання китайського експорту та скорочення частки Європи на китайському ринку. ЄС розробляє багатоетапну стратегію, спрямовану на зменшення залежності від китайських поставок. Замість запровадження тотальних мит, які могли б викликати відповідні заходи з боку Китаю, ЄС планує точкові дії. Це включає підвищення мит на товари, що найшвидше заповнюють ринок, розслідування фактів державної підтримки китайських заводів та обмеження доступу китайських компаній до європейських державних замовлень.
Окремої уваги заслуговує спеціальний закон, який зобов'яже компанії шукати постачальників поза Китаєм. Як приклад, вже введено додаткове мито на китайські електромобілі, що може сягнути понад 35%, аби дати європейським автовиробникам час на підготовку. Паралельно європейські дипломати шукають союзників серед інших країн, які також страждають від китайського експорту, таких як Японія, Південна Корея, Туреччина та Бразилія, для створення узгодженого тиску на Пекін.
Експерти зазначають, що повільність європейських політиків може призвести до втрати промислової основи, що є критично важливим для національної безпеки та самостійності, зокрема у сфері оборони. Європі необхідно відродити свою промисловість, щоб залишатися сильним гравцем на світовій арені, а не перетворюватися на ринок збуту для чужих товарів. Здатність виробляти якісну та конкурентоспроможну продукцію є ключем до збереження незалежності.
Читайте також: Китай інвестує мільярди в Афганістан: як Пекін отримує доступ до мідних скарбів