Політична сцена Польщі сколихнулася від найглибшого розколу в історії партії "Право і справедливість" (PiS). Колишній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький оголосив про вихід з партії, забравши з собою значну групу депутатів – 40 народних обранців, одного сенатора та трьох європарламентарів. Цей крок, який стався 24 липня, вважається найсерйознішим викликом для партії "Право і справедливість" та її лідера Ярослава Качинського, який будував її цілісність протягом останніх 20 років. Події в польській політиці мають пряме значення для України, адже від того, хто керуватиме Польщею, залежить багато аспектів двосторонніх відносин.
Розкол став кульмінацією тривалого напруження між прихильниками Ярослава Качинського та Матеуша Моравецького. Приводом для остаточного розриву стало небажання прихильників Моравецького підписувати так звану "лояльку" – декларацію лояльності до партії, запроваджену в середині липня. Це був крок, спрямований на зміцнення внутрішньої дисципліни, однак, за словами Моравецького, він сприйняв це як спробу ультиматуму та шантажу, що призвело до краху узгодженої раніше стратегії. Сам Качинський, виступаючи перед журналістами 24 липня, заявив про вихід з партії понад 30 депутатів, тоді як Моравецький озвучив точніші цифри своїх прихильників. Різниця в підрахунках демонструє спроби кожної зі сторін представити масштаби розколу у вигідному світлі.
Читайте також: Крах 1929 року: як кредитне плече знищило «монополізовану майбутність» Америки
Передумови розколу: боротьба за вплив та трансформація партії
Свіжий розкол не є раптовим явищем, а результатом накопичених протиріч. Матеуш Моравецький ще навесні формально заснував організацію "Rozwój plus", яка позиціонувалася як експертна платформа для обговорення економіки, проте фактично слугувала підготовкою до створення паралельної мережі впливу всередині "PiS". Цей крок викликав занепокоєння Ярослава Качинського, який терпів ситуацію доти, доки вона не стала нестерпною. Попереднє перемир'я, досягнуте у квітні після семигодинних переговорів, передбачало, що Моравецький збереже свою організацію, але не будуватиме осередків по областях та не переманюватиме членів партії. Однак, за версією Качинського, ці домовленості були порушені. Незважаючи на пропозицію 21 пункту компромісу від Моравецького, який був готовий на значні поступки, зокрема, скласти з себе посаду віце-голови партії, Качинський відхилив усі умови. Його головною метою залишалося збереження контролю над самою партією, яку він вважає джерелом влади.
Розкол також можна розглядати як результат системної проблеми "PiS" – відсутності механізмів передачі влади. Модель управління, побудована навколо однієї людини протягом двох десятиліть, не передбачала виховання наступників. Це призводить до того, що здібні особини, які перебувають поруч із лідером, рано чи пізно стають загрозою і витісняються, як це сталося зі Збігнєвом Зьобром та тепер з Матеушем Моравецьким. Такий підхід, за словами аналітиків, нагадує модель побудови влади в Росії. На відміну від попередніх випадків, коли виключені члени партії йшли з порожніми кишенями, цього разу Моравецький, будучи колишнім банкіром із значними особистими статками, має ресурси для самофінансування свого нового політичного проєкту. Цей фактор робить його відхід більш значущим та потенційно небезпечним для "PiS".
Політичні наслідки цього розколу вже проявляються. "PiS", яка тривалий час була найсильнішою політичною силою в Польщі, втратила найбільший клуб у Сеймі, скоротивши свою фракцію зі 186 до 146 депутатів. Тепер першою силою стала "Громадянська коаліція" з 156 депутатами. Група Моравецького, маючи 40 депутатів, могла б стати третьою за розміром фракцією, хоча поки що не створила власного клубу. Крім того, "PiS" стикається з фінансовими проблемами: партія отримує значно урізане бюджетне фінансування через порушення під час виборчої кампанії 2023 року, що змушує її покладатися на пожертви. Позиція президента Анджея Дуди у конфлікті залишається ухильною, хоча його вплив та потенціал до вирішення ситуації відзначаються експертами. Президентський палац, а не кабінет Качинського, може стати новим центром впливу на правому фланзі польської політики.
Новий правый фланг та наслідки для України
Розкол у "PiS" відбувається на тлі загальної поляризації польського суспільства та зростання популярності радикальніших правих сил, таких як "Конфедерація". "PiS", втрачаючи поміркованих виборців, активно дрейфує в бік радикального націоналізму, намагаючись конкурувати за електорат з "Конфедерацією". Це проявляється у жорсткіших заявах щодо України, зокрема, згадках про "культ Бандери" та вимогах щодо зупинки допомоги до зміни "правильних цінностей". На тлі цього, Матеуш Моравецький, незважаючи на певні жорсткі позиції в минулому щодо української агропродукції чи Волинської трагедії, видається більш поміркованою фігурою. Його прагматичний підхід до допомоги Україні, який базується на розрахунку безпекових інтересів, може бути більш стабільним, ніж емоційні заяви радикалів. Однак, послаблення Моравецького всередині правого флангу означає, що на ньому залишаються переважно радикали, чиї заяви часто стають інструментом російської пропаганди. Така ситуація може ускладнити двосторонні відносини та процес вступу України до ЄС, оскільки нестабільність польської політики відбивається на логістиці, рішеннях у ЄС та загальній позиції щодо України.
Читайте також: МВФ б'є на сполох: штучне заморожування тарифів загрожує відновленню України