В Російській Федерації аграрний сектор переживає глибоку кризу, яка проявилася особливо гостро під час жнив. Фермери, які мали б активно збирати врожай, стикаються з катастрофічною нестачею дизельного палива. За даними на початок липня, обмолот площ в аграрному секторі РФ відстає від показників минулого року втричі, а саме жниво — на два тижні. Особливо складна ситуація спостерігається в ключових зерновиробних регіонах, таких як Ростовська область, Кубань та Ставропілля, звідки походить п'ята частина всього російського зерна.
Основною причиною кризи є відсутність солярки. Ціни на дизельне паливо в окремих регіонах сягають 100 000, а подекуди й 170 000 рублів за тонну. При цьому реальна ціна тонни пшениці становить близько 9 000 рублів, тоді як вартість тонни зерна досягає 18 000 рублів. Це робить виробництво збитковим: фермер, спалюючи солярку, виїжджає з поля біднішим, ніж заїхав. Додатковою проблемою є зміцнення рубля, державне мито на експорт зерна та низька рентабельність, яка в центральних областях впала до нуля, а на півдні залишила лише крихти.
Читайте також: Росія цілеспрямовано руйнує українську залізницю: майже 500 атак та сотні одиниць техніки знищено за три місяці
Комплексна криза в російському агросекторі
Ситуація ускладнюється браком добрив, адже частина господарств була змушена обирати між підживленням полів та можливістю дожити до жнив. Реакція влади виявилася неадекватною: аграріям запропонували перейти на паливо з підвищеним вмістом сірки, яке є шкідливим для сучасної техніки. Це ставить фермерів перед вибором: зупинити роботи або ризикувати поломкою комбайнів. Продажі комбайнів та тракторів падають третій рік поспіль, а провідний виробник, «Ростсельмаш», звільнив 2 000 працівників та скоротив виробництво втричі.
Доступ до кредитів для аграріїв став розкішшю. Незважаючи на зниження ключової ставки Центробанку РФ, для господарств з нульовою рентабельністю вона залишається вироком. Борги аграрного сектору перевищили 3 трильйони рублів, кожне третє господарство працює в збиток, а за останні п'ять років збанкрутували 35 000 фермерських господарств. Це призводить до концентрації земель у великих агрохолдингів, що може спричинити зростання собівартості та погіршення якості продукції.
На аграріїв впливають і несприятливі погодні умови. Холодна та дощова весна затримала посівні роботи. Потім частину території країни залило, іншу — випалило. Паводки накрили Урал, Астраханську область, Комі, Тиву, Якутію, частково дісталося і Кубані, де, за словами місцевих, загинула половина врожаю. Паралельно Сибір кілька тижтьсянів страждав від посухи. Додатковою проблемою стало нашестя сарани на Калмикію та Ростовську область, що охопило понад 340 000 гектарів.
Геополітичні та економічні наслідки
Проблеми в російському агросекторі мають значні геополітичні та економічні наслідки. Українські удари по російських портах, зокрема блокування доступу до Чорного моря, суттєво зменшили експорт російського зерна. Порти Азов і Кавказ, а також Керченська протока, зазнали обмежень, що призвело до падіння вивезення пшениці до найнижчого рівня за десятиліття. Це призводить до накопичення зерна на внутрішньому ринку, падіння цін та збитків для власників елеваторів.
Аграрний експорт був другим за обсягом джерелом валюти для Росії після нафти та газу. Одночасне просідання обох галузей б'є по курсу рубля та бюджету, який дедалі більше зростає з дефіцитом. Дрібне фермерство вимивається, землі перерозподіляються, а село знелюднюється. Це призводить до довгострокових наслідків, таких як відновлення поголів'я худоби, яке триває роками, та неможливість швидкої відбудови зруйнованої інфраструктури. Влада намагається штучно стримувати зростання цін на продукти всередині країни, але це може призвести до прихованої інфляції та соціальної напруженості.
Південь Росії, який завжди був електоральною та ресурсною опорою Кремля, тепер може стати джерелом соціально-економічних проблем. Продовольча безпека стає вразливою, що може вплинути на відносини з країнами Африки та Близького Сходу. Криза в агросекторі виявляє системні проблеми управління, коли держава «доїть» галузь митами, замість того, щоб підтримувати її розвиток. Цей комплекс проблем, що виник внаслідок як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, може мати довготривалі наслідки для російської економіки та стабільності.
Читайте також: Україна та Росія роблять цивілізаційні вибори: Київ з Palantir, Москва з Китаєм