ПДВ для ФОПів: відтермінована реформа чи нова реальність з 2028 року?

Новини

29.07.2026 10:15

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Попри кадрові зміни та суспільні дискусії, Україна наблизилася до запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Хоча раніше уряд декларував відмову від цієї ідеї з 1 січня 2027 року, нещодавній меморандум з Міжнародним валютним фондом (МВФ) свідчить про інше. Згідно з документом, українська влада зобов'язалася ухвалити відповідний закон до кінця квітня 2027 року, з набуттям чинності з 1 січня 2028 року. Це означає, що початкові обіцянки були відтерміновані, а не скасовані.

Ярослав Железняк, автор каналу «Залізний нардеп», аналізує наслідки цієї новини для українського бізнесу та економіки. Він наголошує, що український уряд та президент, підписуючи меморандум з МВФ, не відмовилися від ідеї запровадження ПДВ для ФОПів, а лише перенесли її реалізацію. Це рішення викликає занепокоєння, оскільки воно може негативно вплинути на малий та середній бізнес.

Читайте також: Мережа Sota Store: схема приховування доходів та зв'язки з посадовцями

Джерела фінансування бюджету 2027: куди дивитиметься уряд?

У зв'язку з необхідністю наповнення державного бюджету у 2027 році, уряд планує впроваджувати низку заходів. Згідно з програмою МВФ, очікується підвищення оподаткування прибутків банків та посилення податкового адміністрування. Це включає боротьбу зі штучним дробленням бізнесу, запобігання постійному перестрибуванню між системами оподаткування та посилення контролю за тим, щоб трудові відносини не маскувалися під роботу ФОПів. Железняк зазначає, що ці заходи, хоч і спрямовані на боротьбу зі схемами ухилення від сплати податків, можуть негативно вплинути на чесний малий та середній бізнес.

Водночас, у меморандумі з МВФ згадуються певні обмеження для другої групи ФОПів та можливе запровадження диференційованих ставок для третьої групи, особливо щодо послуг. Железняк закликає уряд якомога швидше роз'яснити бізнесу деталі цих змін, зокрема пороги, вартість адміністрування та механізми захисту від блокування податкових накладних.

Альтернативні джерела наповнення бюджету

Крім посилення податкового адміністрування та запровадження ПДВ для ФОПів, Железняк пропонує розглянути альтернативні шляхи наповнення бюджету. Серед них – боротьба з нелегальним ринком, зокрема з продажем контрафактної тютюнової продукції, яка, за оцінками, може приносити десятки мільярдів гривень. Також пропонується активізувати процес продажу підсанкційних активів, які перебувають в управлінні Фонду державного майна. Наразі, попри наявність понад тисячі таких активів, їхня приватизація відбувається надто повільно, що призводить до втрати їхньої вартості.

Продаж підсанкційного майна, на думку Железняка, може принести в бюджет десятки мільярдів гривень, що співставно з очікуваними надходженнями від ПДВ для ФОПів. Він наголошує, що держава повинна бути ефективним власником, а не перетворювати активи на «мийку» для незрозумілих ділків.

Вимоги до уряду: прозорість та підготовка бізнесу

Напередодні подання Державного бюджету уряд має надати громадськості три ключові документи. По-перше, це повна таблиця запланованих доходів з детальним описом заходів, їхнього впливу та нормативної бази. По-друге, публічний статус усіх підсанкційних активів, їхня оцінка та план продажу. По-третє, чіткий план дій щодо заходів, які стосуватимуться ФОПів, зокрема запровадження ПДВ. Уряд має продемонструвати, як він планує захистити чесний бізнес від негативних наслідків, спростити звітність та покращити роботу податкової служби. Це дасть можливість українському бізнесу підготуватися до змін, а не зустріти їх з порожніми кишенями.

Железняк підкреслює, що відтермінування непопулярних податкових заходів не є реформою, а лише технічною паузою. Замість того, щоб посилювати тиск на підприємців, уряд повинен продемонструвати ефективний план збору коштів та оптимізації витрат, зокрема через скорочення популістичних програм. Це дозволить уникнути «смерті» бізнесу від додаткового адміністрування та запровадити зміни таким чином, щоб вони покращували, а не погіршували ситуацію для ФОПів.

Читайте також: Ефект БЕБ: чому великі мережі «Ябко» та «МаркетОпт» змушені відмовитися від схем із ФОПами