Російська Федерація посилила тиск на українську економіку, завдаючи ударів по логістичній інфраструктурі, складах та чорноморських портах. Це призвело до дефіциту товарів у столиці, збитків для підприємств на суму близько 500 мільйонів доларів та ставить під загрозу ключові експортні шляхи, зокрема зерновий коридор. Вичерпання запасів зенітних ракет в Україні створює сприятливі умови для російської балістичної зброї, що може мати критичні наслідки для військових та економічних перспектив країни.
Західні медіа, зокрема The Economist, фіксують ознаки розчарування ефективністю українських перемог. Хоча удари по російських об'єктах, зокрема нафтопереробних заводах, завдали економічних збитків Росії, вони виявилися некритичними для її загальної спроможності. Водночас, українські підприємства, від елітних магазинів до великих мереж, зазнають значних втрат, що проявляється у спорожнілих полицях супермаркетів Києва. Це також ставить під сумнів перспективи роботи критичної інфраструктури, такої як водоканал і каналізація, протягом зими.
Нова тактика Росії та її наслідки
Росія змінила тактику, перейшовши від ударів по військових об'єктах до цілеспрямованого полювання на цивільні вантажні судна, що прямують до українських чорноморських портів. Це стало можливим завдяки вичерпанню в Україні запасів ракет-перехоплювачів та зростанню російського виробництва балістичних ракет. Українські сили ППО тепер можуть захищати лише кілька найважливіших об'єктів. У липні Росія запустила рекордну кількість балістичних та гіперзвукових ракет, переважно в напрямку Київщини.
Ці дії є відповіддю на українські удари безпілотників по території Росії, які вразили оборонні заводи, нафтову інфраструктуру та складські приміщення російських компаній, зокрема Wildberries, що постачає товари для російської армії. Ці атаки завдали Росії економічних збитків, виводячи з ладу значну частину її нафтопереробних потужностей. Компанія Wildberries втратила майже третину своїх об'єктів, що обійшлося їй у 2–4 мільярди доларів.
Економічна артерія під загрозою
Порти Одеси, які є економічною артерією України, опинилися під значним тиском. Хоча спочатку війни вони були захищені, а пізніше діяли завдяки угоді про експорт зерна та захищеному коридору, Росія почала націлюватися безпосередньо на судна. У середині липня крилаті ракети атакували турецьке вантажне судно, що призвело до його затоплення та загибелі десяти осіб. Відтоді кожне судно, що заходить до Одеси або виходить з неї, ризикує стати мішенню, що фактично зупинило комерційні перевезення.
Ситуація ускладнюється необхідністю перевезти 50 мільйонів тонн врожаю. Альтернативні шляхи, такі як порти на Дунаї, ускладнені низьким рівнем води та російськими атаками. Ситуація на лінії фронту залишається безрадісною для обох сторін, з повільним просуванням російських військ ціною значних втрат та локальними контрнаступами України без суттєвих успіхів. Основний акцент війни перемістився на повітряні операції, де Україна використовує дрони, а Росія — балістичні ракети.
Довгострокові наслідки та сценарії
Блокада морського експорту може коштувати Україні близько 0,6% ВВП цього року. Якщо поточний урожай не вдасться реалізувати, фермери можуть пропустити сезон озимого посіву, що збільшить збитки в сільському господарстві до 10–12 мільярдів доларів (близько 5% ВВП). Це поставить під загрозу продовольчу безпеку та позиції України на міжнародних ринках. Один із колишніх високопосадовців порівняв ситуацію з грою у відкритий футбол, де Україна забила три голи, а суперник — тринадцять.
Найбільш тривожним сценарієм, що обговорюється в Києві, є можливість масової еміграції населення через російські удари по енергетичних об'єктах, джерелах водопостачання та каналізації. Бізнес пристосовується до нових реалій, змінюючи назви нарад з "Осінні дії" на "Вижити до квітня". Західним партнерам необхідно посилити підтримку України, зокрема, забезпечити надійне джерело балістичних перехоплювачів, аби запобігти серйозному удару по економіці та військових перспективах країни.