Новий уряд щойно склав присягу, а країна вже зіткнулася з викликами, які потребують негайного вирішення. Відсутність повноцінних керівників у Міністерстві оборони, Міністерстві закордонних справ та Службі безпеки України, а також нагальна потреба у фінансуванні армії створюють напружену ситуацію. Водночас, Україна має виконати низку зобов'язань перед Європейським Союзом, щоб отримати фінансову допомогу, від якої залежить стабільність державного бюджету.
Кадрові дилеми: Міністерство оборони та СБУ
Одним із найпріоритетніших завдань для Верховної Ради є призначення нового Міністра оборони. Наразі цю посаду тимчасово обіймає бойовий генерал-майор Євгеній Хмара, який має значний бойовий досвід та досвід керівництва у спецслужбах. Однак, чинне законодавство вимагає, щоб Міністр оборони був цивільною особою. Існує два можливі варіанти вирішення цієї колізії: або звільнити Хмару з військової служби, що є юридично складним, або ж внести зміни до законодавства, дозволивши військовим обіймати цю посаду під час воєнного стану. Народні депутати висловлюють сумніви щодо доцільності призначення військового на посаду міністра оборони, наголошуючи на важливості цивільного контролю над збройними силами.
Паралельно з цим, Служба Безпеки України вже тривалий час залишається без повноцінного керівника. Наразі її очолює Олександр Поклад, який виконує обов'язки. Поклад виходець із п'ятого управління департаменту контррозвідки, підрозділу, який відомий своєю участю у складних спецопераціях. Однак, його призначення викликало запитання ще у 2021 році, а в медіа його називають людиною оточення керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Тривале перебування ключових силових структур у статусі виконуючих обов'язки може свідчити про зручну для влади конструкцію, яка дозволяє уникнути політичної відповідальності за кадрові рішення.
Фінансові виклики: зарплати військовим та бюджетні діри
Повернення до роботи для депутатів означатиме необхідність вирішення нагальної проблеми із фінансуванням зарплат військовослужбовцям. Попри анонсовану реформу грошового забезпечення, яка передбачала значне підвищення зарплат, зокрема для піхотинців та штурмовиків, у державному бюджеті на це коштів не вистачає. Ця ситуація, яка вже стала типовою, вимагатиме від парламенту та уряду термінових змін до бюджету, щоб уникнути дефіциту вже у вересні. Оціночно, бюджетна діра може сягати близько 200 мільярдів гривень, і її необхідно закривати, перерозподіляючи кошти з інших статей видатків.
Проблема фінансування армії є особливо гострою, адже кошти, які тимчасово перекидаються з інших напрямків, могли б бути спрямовані на закупівлю чи ремонт техніки. Тому, окрім закриття поточної бюджетної діри, Верховній Раді доведеться знайти нові джерела фінансування під нову систему виплат військовим. Питання має бути вирішене до листопада, а бажано – раніше, щоб забезпечити стабільне планування діяльності Міністерства оборони.
Міжнародні зобов'язання та євроінтеграція
Крім внутрішніх викликів, Україна стикається з проблемами у виконанні зобов'язань перед європейськими партнерами. Понад 19 «маяків» – ключових показників, до яких прив'язана фінансова допомога ЄС – перебувають під ризиком невиконання. Це може призвести до того, що Україна не отримає понад 7,7 мільярда євро. Ситуація ускладнюється тим, що деякі зобов'язання, зокрема щодо реформи Державного бюро розслідувань (ДБР), мають бути виконані до кінця поточного року. Хоча президент Зеленський анонсував підготовку відповідного законопроєкту ще в січні, його подання до парламенту досі не відбулося. Це створює враження несерйозності української сторони на міжнародній арені та може підірвати довіру партнерів.
Програма Ukraine Facility, що передбачає надання Україні 50 мільярдів євро до 2027 року, також залежить від виконання певних умов. Хоча Верховна Рада вже схвалила закон про об'єднання енергетичних ринків України та ЄС, який відкрив шлях до отримання 500 мільйонів євро, для повного отримання коштів необхідно проголосувати за ще один технічний законопроєкт, що гармонізує термінологію. Окрім цього, тривають дискусії щодо законопроєкту про посилення незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Ця реформа, яка передбачає прозорий відбір членів наглядової ради та відкриту кадрову політику, є однією з ключових вимог ЄС. Однак, потенційна втрата контролю над значними фінансовими потоками в енергетиці з боку влади може бути причиною затягування процесу.
Затягування з виконанням цих зобов'язань, хоч і не призведе до негайної втрати траншів, але може суттєво вплинути на процес євроінтеграції України в довгостроковій перспективі. Це ставить під сумнів віру партнерів у щирість намірів України щодо проведення необхідних реформ, а не лише виконання вимог для отримання фінансової допомоги. Тому, крім нагальних бюджетних питань, Верховній Раді доведеться працювати над законами та реформами, що є частиною євроінтеграційного шляху країни.