Перовскіт проти Кремнію: Китай тестує новий матеріал для сонячних панелей, що може змінити енергетику

Новини

19.08.2026 17:33 (Оновлено 19.08.2026 в 17:33)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Китайські дослідники успішно випробували перовскітні сонячні модулі в промислових умовах, які показали вищу ефективність, ніж традиційні кремнієві аналоги. Ця технологія обіцяє легші, дешевші та гнучкіші сонячні панелі, але потребує підтвердження довговічності та економічної доцільності в довгостроковій перспективі.

У світовій сонячній енергетиці десятиліттями панувало правило, що сонячні панелі виготовляються виключно з кремнію. Проте, останні розробки китайських дослідників можуть невдовзі змінити цю парадигму. Група вчених на чолі з Нанкінським університетом заявила про значний крок до комерціалізації перовскітних сонячних модулів, які в умовах промислового тестування продемонстрували кращі показники, ніж їхні кремнієві аналоги.

Перовскіт — це надзвичайно тонкий і легкий напівпровідниковий матеріал. Його ключова перевага полягає у можливості нанесення на великі поверхні за допомогою технологій, близьких до друку чи рулонного виробництва. Це потенційно може значно здешевити виробництво та дозволити створювати легші та гнучкіші сонячні панелі. Хоча перовскіт вже демонстрував високі показники в лабораторних умовах, його головним недоліком була низька довговічність та однорідність великих модулів через чутливість до мікродефектів, вологи, нагрівання та ультрафіолету. Однак, нове розроблене захисне покриття, як стверджують дослідники, значно підвищує стабільність матеріалу.

Промислові випробування та результати

Найважливішим аспектом цих розробок стало перше промислове випробування перовскітної сонячної установки потужністю один мегават. Ця установка, розташована поруч із кремнієвою системою аналогічної номінальної потужності, протягом трьох місяців демонструвала стабільне вироблення більшої кількості електроенергії на одиницю встановленої потужності. Перовскітний модуль, розміром приблизно зі стіл, досяг коефіцієнта корисної дії у 22% та потужності 158,5 Вт, витримуючи при цьому складні умови спеки, вологості та температурних коливань, що є критично важливим для комерційної експлуатації.

Виклики та перспективи нової технології

Незважаючи на вражаючі результати, експерти застерігають від передчасних висновків. Тримісячний період випробувань є надто коротким для повноцінної оцінки довгострокової перспективи, реальної собівартості виробництва, деградації, рентабельності та можливостей переробки модулів. Також залишається відкритим питання фінансової привабливості для банків та інвесторів, адже для нової технології ще бракує багаторічної верифікованої статистики надійності.

Якщо ж довговічність перовскітних модулів буде підтверджена незалежними багаторічними тестами, це може суттєво вплинути на сонячну генерацію за трьома ключовими напрямами. По-перше, це збільшення виробництва електроенергії з тієї самої площі, що знизить потребу в земельних ділянках та інфраструктурі, і, як наслідок, собівартість кіловатгодини. По-друге, легкі та гнучкі модулі відкриють нові ринкові ніші, зокрема, для дахів з обмеженим навантаженням чи фасадів будівель. По-третє, перспективним є створення тандемних модулів, де перовскітний шар доповнюватиме кремнієвий, поглинаючи різні частини сонячного спектра та підвищуючи загальний ККД.

Ключовими показниками для подальшого розвитку стануть: довговічність модулів, незалежна сертифікація безпеки, собівартість масового виробництва, частка браку та екологічні аспекти, зокрема, вміст свинцю, що є у багатьох перовскітних розробках. Ці фактори визначатимуть умови гарантії, страхування, можливості фінансування та, зрештою, масштабне застосування технології.

Слід зазначити, що Китай вже домінує на ринку кремнієвих сонячних панелей. Розвиток перовскітної технології може дозволити Пекіну закріпити своє лідерство і в наступному технологічному циклі фотовольтаїки. Це свідчить про глобальний тренд до відновлюваної енергетики, яка вже перевершує викопне паливо за обсягами щорічних інвестицій, забезпечуючи не лише кліматичну політику, а й енергетичну стійкість, економічну перевагу та безпеку.