Північна Корея передає Росії новітні важкі балістичні ракети KN-30, які становлять серйозну загрозу для України. Ці ракети, що відрізняються потужною бойовою частиною (до 4,5 тонн), значно перевершують будь-яку конвенційну зброю, яку Росія використовувала проти України раніше. За словами військового аналітика Олександра Коваленка, Україна потенційно може боротися з цими ракетами за допомогою систем ППО Patriot та SAMP/T, однак дефіцит боєкомплекту унеможливлює ефективний захист.
Загалом Росія запросила у КНДР 120 балістичних ракет, перша партія з яких, що включає різні модифікації (KN-23, KN-24, KN-30), вже прибула. Точна кількість кожної модифікації та ракет, що надійдуть, поки невідома, проте навіть наявна інформація викликає занепокоєння.
Загроза від північнокорейських балістичних ракет
Ракети KN-23 є північнокорейським аналогом російського "Іскандера" (9М723), однак вони мають більші розміри та потужнішу бойову частину. Модифікація KN-30 є ще більш потужною: вона може нести бойову частину вагою 2,5 тонни на відстань до 900 км або 4-4,5 тонни на 600 км. Така ракета здатна повністю зруйнувати багатоповерховий будинок. Україна сприймає цю загрозу надзвичайно серйозно.
Аналітик зазначає, що боротьба з пусковими установками таких ракет є складною. Росія намагається не проводити пуски, коли над прилеглими територіями спостерігається активність українських дронів. Ймовірним засобом протидії може бути лише відповідь балістикою на балістику, але Україна наразі не має такого озброєння.
Українські розробки та перспективи застосування
Щодо українських розробок, то ракетні комплекси "Нептун" (FP7) та "Грім" (FP9) від компанії FirePoint, ймовірно, будуть готові до застосування по території Росії вже у вересні. Ці ракети пройшли необхідні випробування.
Щодо комплексу "Сапсан", то інформація про його готовність є обмеженою. Проєкт має довгу історію розробки та неодноразово стикався з труднощами. Після 2022 року про "Сапсан" майже не було новин, що може свідчити про знищення його виробничих потужностей або зупинку проєкту.
Перехід від випробувань до бойового застосування в умовах війни може тривати близько року-півтора. Для українських розробок, таких як "Нептун", цей процес вже активно відбувається, нарощуючи місячні пуски.
Реактивні дрони: нова тактика Росії
Росія активно збільшує використання реактивних дронів, які становлять складнішу ціль для української ППО, ніж звичайні "Шахеди". Українські системи протиповітряної оборони навчилися ефективно збивати "Шахеди" (Shahed-136), але реактивні модифікації, як "Герань-3/4" (Shahed-238) та "Герань-5" (Qarar), потребують специфічних умов для перехоплення.
Зенітні дрони-перехоплювачі можуть бути ефективними проти реактивних дронів, але лише під час певних маневрів або при заході на ціль, коли їхня швидкість знижується. Росія модернізує свої виробничі потужності, зокрема в Алабузі, збільшуючи частку реактивних дронів у виробництві. Прийняття на озброєння реактивних версій "Талібану" (БМ-35) свідчить про пріоритет Росії щодо переходу на реактивну тягу для різних видів озброєнь.
Для протидії реактивним дронам Україна може використовувати зенітно-ракетні комплекси малого та середнього радіуса дії, авіацію. Доступні як радянські модифікації (Стріла-10, "Оса", "Тунгуска") з використанням сучасних ракет, так і західні системи (Stormer, Crotale). Економічний фактор також важливий: ракета-перехоплювач має бути дешевшою за ціль. Наразі дефіциту таких комплексів для боротьби з реактивними "Шахедами" не спостерігається.
Реактивні "Шахеди" застосовуються майже по всій території України, включаючи схід, північ та південь. Особливо активно вони використовуються проти Києва. 20 серпня росіяни застосували тактику "нескінченної повітряної тривоги", тривалості якої сприяли постійні підльоти дронів. Це паралізувало рух, зупинило роботу підприємств, спричинивши значні транспортні проблеми та морально-психологічний тиск на населення.
Українська відповідь та психологічний тиск
Росія використовує тактику терору проти цивільного населення, на відміну від України, яка намагається уникати цілеспрямованих ударів по житлових зонах, концентруючись на військових, логістичних та промислових об'єктах. Однак, з огляду на ескалацію російських атак, Україна може бути змушена перейти до подібної тактики, мінімізуючи загрозу для життя цивільних. Ідеї постійної повітряної тривоги над Москвою за допомогою малогабаритних, важкозбиваних дронів вже обговорюються.
Аналітик вважає, що Україна має чим відповісти на російські атаки. Будь-які акти терору з боку Росії можуть бути дзеркально відбиті, оскільки Україна вже не перебуває у становищі, коли не має чим відповісти. Росія продовжує перетинати "червоні лінії", ігноруючи можливість симетричної відповіді.
Загроза конфлікту з НАТО
Щодо можливого конфлікту з НАТО, то, за словами аналітика, Володимир Путін може ухвалити нелогічне рішення про війну проти однієї з країн Альянсу. Однак, поява нових дронопортів у Білорусі несуттєво збільшує цю загрозу, оскільки вона існувала завжди. Тактичні дрони можуть діяти на значну відстань без потреби у спеціальних стартових майданчиках. Будь-які удари по країнах НАТО з території Росії можливі, проте це не є новою загрозою, яку створюють ці конкретні об'єкти.