Десятки українців вважаються зниклими безвісти після раптової повені та зсувів ґрунту в Гімалаях. Серед тих, хто мав опинитися в епіцентрі стихії, але врятувався завдяки випадковості, — Анна Коваленко. Вона мала бути у складі групи, що вирушила у духовне паломництво до Тибету, але через відсутність візи змінила плани. Наразі пошуково-рятувальні операції тривають, а українські дипломати координують зусилля з місцевою владою.
За оновленими даними МЗС України, кількість українців, з якими не вдається встановити зв'язок, сягає 62. Йдеться про дві туристичні групи (48 і 6 осіб) та одну українку у складі іноземної групи. За даними посольства України в Індії, втрачено зв'язок із 62 громадянами. На щастя, станом на зараз у списках загиблих та поранених українців немає.
Маршрут групи та несподівана зупинка
Анна Коваленко мала приєднатися до групи з понад 60 осіб, переважно жінок, яка прямувала до Тибету. Групу очолювала Ірина Блонська, яка називає себе провідником і системним розстановником. Головною метою подорожі був паломницький обхід гори Кайлас — ритуальний маршрут завдовжки понад 50 км, що має особливе значення у східних духовних практиках. Гора Кайлас розташована на висоті понад 6500 м над рівнем моря, неподалік кордонів з Непалом та Індією, і вважається центром всесвіту в східних традиціях.
В останній момент Анна та ще двоє учасників не змогли отримати візи, тому змінили плани та вирушили за альтернативним маршрутом до Евересту. Основна група продовжила запланований шлях до Тибету. Уся подорож тривала понад два тижні, а сам обхід Кайласу — близько трьох днів. Перед цим учасники проходили акліматизацію в Катманду, де перебували разом в одному готелі. Вже після цього їхні шляхи розділилися. За словами Анни, ще дорогою до пункту призначення група стикнулася з завалами на дорозі, але самотужки розчистила шлях автобусу.
Зв'язок із групою обірвався, коли вони перебували на кордоні між Китаєм та Непалом. Анна отримала відеоповідомлення від учасників, але згодом вони зникли. Ймовірно, на кордоні група розділилася. Близько 9:30 ранку за місцевим часом зв'язок зник, а приблизно через 40 хвилин територію накрив потужний водний потік. Анна зазначає, що ніхто не очікував такої реакції, оскільки це місце не вважалося найнебезпечнішим, попри потенційні ризики під час трекінгу.
Причини катастрофи та рятувальні операції
Причинами раптової повені та зсувів у північному Непалі, що почалися 26 серпня, називають землетрус та подальший зсув ґрунту. Експерти також припускають, що повінь міг спровокувати обвал льодовика. Вода, змішана з мулом і камінням, затопила прибережні райони. Вчені припускають, що вирішальну роль у цьому зіграла зміна клімату, яка прискорює танення льодовиків та дестабілізує гірські схили. Масштаб зсуву називають незвичним.
Інформацію про зниклих отримати складно: з китайського боку вона фактично заблокована, а з непальського — важко зібрати достатньо даних. В Непалі функціонує система обліку постраждалих, що потрапляють до лікарень, і за цим стежать. Українські дипломати перебувають у Непалі, взаємодіють із місцевими державними органами, іноземними колегами та організаторами турів для пошуку українців. МЗС підтримує зв'язок із рятувальними службами та родичами зниклих. Урядом Непалу створено спеціальну групу екстреного реагування.
Рятувальна операція ускладнюється утворенням бар'єрного озера на непальсько-китайському кордоні, що становить високий ризик прориву. Об'єм цього озера оцінюють приблизно у 2,5 млн кубічних метрів. Китайські рятувальники тимчасово зупиняли роботи через це, проте пізніше відновили. Подібна загроза виникла і в Непалі, де влада закликала мешканців евакуюватися. За даними місцевої влади, через повені та зсуви зникли понад 1000 людей, переважно іноземні туристи з близько 30 країн. Знайдено понад 500 тіл загиблих. Рятувальникам вдалося врятувати десятки людей.
Пояснення феномену паломництва
Українська альпіністка Ірина Галай зазначила, що туристичні компанії зазвичай завершують тури в Гімалаях наприкінці червня через спеку, танення льодовиків та сезон мусонних дощів. Проте цього разу збіглося з релігійним фестивалем Джанай Пурніма, що привабив велику кількість паломників. Професійний мандрівник Олександр Кислун пояснив, що гора Кайлас священна для чотирьох релігій: буддизму, індуїзму, джайнізму та тибетської релігії Бон. Цьогорічний обхід вважався особливо значущим, прирівнюючись до 13 звичайних, що нібито очищує карму. Тому паломників було приблизно вп'ятеро більше, ніж зазвичай.