Національний природний парк «Феофанія» у Києві, який є пам'яткою загальнодержавного значення та частиною природно-заповідного фонду, став об'єктом неправомірних дій з боку власників прилеглих ділянок. Ці особи, пов'язані із суддівським корпусом, демонтували паркан, шлагбаум та знищили дерева на території парку, щоб отримати комфортніші умови для доступу до своїх володінь. Інцидент виявив лазівки в законодавстві та підняв питання про конфлікт інтересів і можливе зловживання службовим становищем.
Ситуація розгорталася впродовж останнього часу, коли на території парку були демонтовані металевий паркан, встановлений за часів реконструкції, та шлагбаум. Додатково, були зруйновані пішохідні доріжки та пошкоджені дерева. За даними розслідування, ці дії вчинили власники ділянок, які межують з парком, аби створити собі приватний проїзд. Однак, як виявилося, серед цих власників є особи, безпосередньо пов'язані із суддями шостого апеляційного адміністративного суду.
Приватні інтереси проти заповідного фонду
Історія починається з того, що землі вздовж провулку Кільцевого, які раніше входили до складу парку «Феофанія» як експериментальні території, були передані у приватну власність ще у 2005 році. За часів мерства Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького столицю охопила хвиля «щедрого» роздавання земель. Тоді Київрада одним рішенням передала у приватну власність 30 ділянок, деякі з яких частково заходили на територію парку. Академія наук, яка опікується парком, стверджує, що згоди на вилучення цих земель не надавала, хоча закон цього вимагав.
З часом ці спірні території залишалися недоторканними, доки у них не з'явилися нові власники. Серед них – Андрій Парінов, суддя шостого апеляційного адміністративного суду, який отримав ділянку у подарунок від своєї матері, Ірини Парінової, екс-судді. Також ділянку має Юлія Ганчук, сестра судді шостого апеляційного адмінсуду Олександра Безпалова. Саме з появою цих власників почалися активні дії з метою змінити межі парку та забезпечити собі зручний доступ.
Для досягнення своїх цілей власники ділянок звернулися до суду. Ірина Парінова судилася з КМДА та безпосередньо з інститутом еволюційної екології, вимагаючи демонтувати паркан та шлагбаум. Паралельно, Олександр Безпалов, допомагаючи сестрі, вказував на те, що парк «залазить» на приватні ділянки, і що проїзд до ділянки сестри закрито парком. Зрештою, через судовий позов до департаменту транспортної інфраструктури, було ухвалено рішення про оформлення провулку Кільцевого як дороги без балансоутримувача, що призвело до демонтажу шлагбаума. Цікаво, що рішення набрало чинності до того, як воно було оскаржене департаментом.
Судді та їхні статки: тіньові схеми та непрозорі декларації
Розслідування виявило, що судді Андрій Парінов та Олександр Безпалов, а також їхні родичі, мають значні статки, які не завжди повністю відображені в офіційних деклараціях. Так, Андрій Парінов, незважаючи на розлучення, в деклараціях приховував нову співмешканку, на яку було оформлено майнові комплекси в Одеській області. Після судових баталій за аліменти, ці об'єкти були переоформлені на його матір, Ірину Парінову. Також з'ясувалося, що родина Безпалових користувалася квартирами у ЖК «Малахіт», записаними на матір судді, а згодом вони опинилися у власності сестри, Юлії Ганчук, яка в свою чергу обміняла одну з них на квартиру для брата.
Спільними для обох родин є дві земельні ділянки у Феофанії, які коштують приблизно 150 000 доларів США, не враховуючи збудованих будинків. Також є земля в котеджному містечку на Оболоні. Ці активи постійно перетисувалися між матір'ю та сином-суддею. Паралельно, родина Безпалових володіє нерухомістю в Затоці, де об'єкти оформлені на суддю, а частиною майна він володіє спільно з матір'ю Парінових. Наявність такого майна, яке не завжди повністю відображається в деклараціях, викликає серйозні питання щодо законності його здобуття та можливого конфлікту інтересів.
«Вибачте, что... Сам же суддя запевняє, що до ситуації зі шлагбаумом у парку Феофанія не причетний, то сусіди. Е-е, інші подавали, звісно, але і ваша мама зокрема теж. Ну, поверьте мне, нет. Я поддерживаю сохранение парка. А от огорожа стояла неправильно. Огорожа парка стоит на участке. Они ошибочно поставили огорожу не по своей границе, а залезли на частные участки. Ну, ошиблись где-то метров на 50.» — Андрій Парінов, суддя шостого апеляційного адміністративного суду.
Зважаючи на ці обставини, розслідування передається до НАЗК та НАБУ для подальшого вивчення можливих порушень. Історія з «відкушуванням» території заповідника суддями та їхніми родичами є яскравим прикладом того, як особисті інтереси можуть ставитися вище за збереження природоохоронних зон та закон. На фоні цього, згадуються й інші випадки, коли великі забудовники, як-от Юрій Косюк, намагалися використовувати територію парку як транзитну зону, що свідчить про системність проблем, пов'язаних із захистом зелених зон від зазіхань заможних осіб.