Ситуація з продовольством в Україні залишається складною через російські атаки на логістичні центри та склади. Деякі магазини та мережі вже відчувають нестачу певних груп товарів, таких як олія, крупи, сіль та цукор. У серпні 2026 року повітряні тривоги тривали понад п'яту частину робочого часу торговельних центрів, сягнувши антирекордних майже 22%. Особливо значне зростання показників зафіксували в Києві та Київській області, де ворог продовжує атаки на склади продовольчих мереж.
Серед постраждалих – розподільчі центри мереж «Сільпо», «Фора» та «Trash», де були атаковані чотири об'єкти. 5 серпня було виведено з ладу ключовий логістичний центр мережі «Свій маркет» площею понад 50 000 м², який атакували балістичною ракетою. Також під ударом опинилися склади магазинів «Varus», зупинилися «Еко-маркет» та найбільший рітейлер «АТБ».
Рекомендації щодо запасів та прогнози цін
Начальник столичного управління Держпродспоживслужби Анатолій Катеринчук радить українцям мати вдома помірний запас продуктів на 7-12 днів, уникаючи панічних закупівель. Серед рекомендованих продуктів – крупи, олія та інші товари з тривалим терміном зберігання. Це пояснюється тим, що ворог може атакувати не лише логістичні склади, а й критичну інфраструктуру, що може призвести до непередбачуваних змін.
Аналітик фінансового порталу «Мінфін» Олексій Козарів підтверджує, що хоча атаки на логістику триватимуть, системного дефіциту продуктів в Україні не буде. Країна виробляє значно більше продуктів, ніж споживає, а частина населення виїхала за кордон. Він також підтримує рекомендацію мати запас продуктів на 7-10 днів, як це прийнято під час війни. Водночас, глобальної кризи чи порожніх полиць не очікується, оскільки рітейлери вже перебудовують логістичні маршрути, хоча це й збільшує витрати.
За словами Козаріва, ціни на продукти будуть поступово зростати, залежно від терміну зберігання товару. Для продуктів з коротким терміном придатності, які завозяться щодня, подорожчання буде відчутним одразу. Щодо товарів з тривалим терміном зберігання, таких як консерви, поки що зберігаються запаси за старими цінами, але згодом і вони можуть подорожчати. Прогнозується зростання цін на 5-15% на окремі товари.
Держава усвідомлює необхідність стримування хвиль подорожчання та вже веде переговори з найбільшими рітейлерами щодо системи компенсації витрат. Це може включати державну підтримку або пільгові кредити, що допоможе зменшити загальний ефект зростання цін для споживачів.
Щодо збитків торгових мереж, то вони, ймовірно, заморозять підвищення заробітних плат та скоротять внутрішні витрати. Також ведуться переговори з постачальниками про розподіл витрат, що зрештою може вплинути на кінцеву вартість продукції для споживачів. Однак, за умови державної підтримки, ці зміни можуть бути менш відчутними.