Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну операцію під назвою «Карфаген», в рамках якої відбулися обшуки в Офісі Генерального прокурора. Слідство підозрює злочинну організацію, що діяла всередині відомства, у систематичному отриманні неправомірної вигоди за «прикриття» шахрайських кол-центрів. За версією детективів, ця мережа зловмисників обманом заволодівала заощадженнями громадян. За результатами тривалих судових засідань щодо обрання запобіжних заходів фігурантам справи, з'ясувалося чимало деталей, що стосуються як масштабів злочинної діяльності, так і особистих зв'язків підозрюваних.
У центрі розслідування – Сергій Кропива, заступник начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генпрокурора, який, за даними слідства, очолив злочинну організацію у 2025 році. Йому, ймовірно, під псевдонімом «канцлер», приписують створення схеми, за якою учасники організації отримували гроші за невтручання в діяльність шахрайських кол-центрів. Загальна сума неправомірної вигоди, за оцінками слідства, перевищила 42 мільйони гривень. Ці кошти, як стверджується, легалізувалися через придбання нерухомості, коштовностей та інших цінних речей, а також розміщувалися на рахунках близьких осіб. Учасникам групи загрожує до 15 років позбавлення волі за статтями про створення та участь у злочинній організації, а також легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом.
Масштаб злочинної діяльності та механізми легалізації
За версією слідства, діяльність злочинної організації була спрямована на систематичне отримання хабарів від власників шахрайських кол-центрів. Отримані кошти, загальна сума яких, за оцінками, перевищила 42 мільйони гривень, легалізувалися різними способами. Понад 20 мільйонів гривень були витрачені на нерухомість, коштовності та цінні речі. Ще близько 12 мільйонів гривень, що належали керівнику групи Сергію Кропиві, були переоформлені на інших осіб. Понад 10 мільйонів гривень розмістили на рахунках близьких осіб, видаючи ці кошти за дохід від підприємництва. НАБУ оприлюднило записи розмов, на яких фігуранти обговорюють масштаби прибутків та свою діяльність.
- Легалізація коштів: Понад 20 млн грн спрямовано на нерухомість, коштовності та цінні речі.
- Переоформлення майна: Майже 12 млн грн, що належали керівнику групи, переоформлено на інших осіб.
- Приховування доходів: Понад 10 млн грн розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом підприємницького доходу.
Зв'язки з Генеральним прокурором та суперечки щодо доказів
Особливу увагу під час судових засідань приділили особистим стосункам Сергія Кропиви з чинним Генеральним прокурором Русланом Кравченком. Прокурор САП озвучив інформацію про «дружні, майже сімейні стосунки», спільні поїздки, бронювання готелів у Мадриді та ремонт приватного будинку Кравченка. Генпрокурор категорично заперечив будь-яку причетність до корупційних схем, назвавши ці розмови «просто розмовами» і запевнивши, що видатки його родини здійснювалися в межах задекларованих доходів. Він також заперечив зв'язок фото сейфа з великою сумою готівки з Офісом Генпрокурора, стверджуючи, що цей сейф не розташований у приміщенні відомства. Адвокат Кропиви заявив, що фото було зроблене під час обшуку в іншому кримінальному провадженні, однак прокурор САП заперечив це, стверджуючи, що сейф стосується справи «Карфаген».
««Наведені фрази, які сьогодні прозвучали співробітником прокуратури, ее фрази і уривки цих фраз взагалі не мають нічого спільного з реальністю. Вони були вирвані з контексту. Де по деяким фразам це були такі жартівливі слова або таки, як знаєте, одеський лексикон, тому що я там провів два роки своєї праці.»» — Сергій Кропива (підозрюваний).
Сам Сергій Кропива у суді не визнав своєї провини, хоча й не заперечив, що на записах НАБУ – його голос. Він стверджує, що частину розмов було вирвано з контексту та перекручено, а деякі фрази були жартівливими.
Фігуранти справи: хто такі «Канцлер» та «Муза»
Сергію Кропиві, 42-річному уродженцю Золотоноші, має юридичну освіту та освіту з кібербезпеки. Його кар'єра включала роботу в Нацполіції, де він очолював Київське управління кіберполіції, а згодом перейшов до Офісу Генерального прокурора. Він також обіймав посаду заступника голови Одеської обласної військової адміністрації з питань цифровізації. В рамках справи «Карфаген» Кропива фігурує під псевдонімом «канцлер». Його співмешканка, 24-річна одеситка Єлизавета Івахненко, відома під псевдонімом «муза», також є ключовою фігуранткою. За даними слідства, вона брала участь у легалізації грошей. В її власності, за даними журналістів, є розкішна нерухомість у Києві та автомобіль вартістю близько 60 тисяч доларів. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень.
Окрім Кропиви та Івахненко, запобіжні заходи обрали водію Кропиви, Сергію Куцому, якого суд взяв під варту із заставою у 120 мільйонів гривень. Також у матеріалах справи згадується президент футбольного клубу «Харків» Богдан Бойко, якого САП підозрює у координації діяльності мережі шахрайських кол-центрів. Слідство триває, встановлюються інші можливі учасники злочинної організації.
Реакція Генерального прокурора та законодавчі ініціативи
У відповідь на викриття, Генеральний прокурор Руслан Кравченко опублікував заяву, в якій заперечив свою причетність до «кришування» кол-центрів та заявив про повне сприяння антикорупційним органам. Працівник Генпрокуратури, причетність якого перевіряється (Сергій Кропива), був відсторонений від обов'язків, готуються документи на його звільнення. Кравченко також доручив перевірити працівників прокуратури на поліграфі та анонсував подання на звільнення сімох працівників Офісу Генпрокурора. Водночас, Генеральний прокурор заявив, що не збирається писати заяву про звільнення за власним бажанням, хоча й зазначив, що не тримається за посаду. Він наголосив, що готовий залишити посаду, якщо підлеглі висловлять йому недовіру, оскільки вважає себе командним гравцем.
Паралельно з розслідуванням справи «Карфаген», Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради два законопроєкти, спрямовані проти шахрайських кол-центрів. Перший посилює відповідальність за організацію та участь у таких схемах, а другий – стосується додаткового захисту людей від незаконних дій з грошовими переказами та банківськими рахунками. Ці законодавчі ініціативи мають на меті імплементувати норми права Європейського Союзу та посилити боротьбу з фінансовими злочинами.