Україні загрожують значні фінансові втрати, які можуть сягнути сотень мільярдів гривень, через міжнародні позови та претензії іноземних інвесторів. Про це свідчать дані Міністерства фінансів України, які вказують на недостатність коштів для юридичного супроводу справ та потенційні ризики відсутності належного захисту прав держави.
Загальна сума заявлених позовних вимог від іноземних суб'єктів до України у зарубіжних юрисдикціях вже перевищила 600 мільярдів гривень, а претензійні вимоги становлять понад 60 мільярдів гривень. Ці цифри є попередніми і можуть зростати. За даними Міністерства юстиції, станом на 1 липня 2026 року держава потребує правового захисту у 96 закордонних справах, що на 32 більше, ніж минулого року. Крім того, 22 інвестиційні спори перебувають на досудовій стадії, і терміни їх врегулювання вже спливли, що може призвести до подання запитів на арбітражне розгляд.
Виплати за рішеннями ЄСПЛ та їх наслідки
Ситуація ускладнюється виплатами за рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У 2025 році з держбюджету на виконання 164 рішень проти України було виплачено 183,8 мільйона гривень. Затримка таких виплат призводить до нарахування пені, а також може спричинити застосування правила 8 регламенту Парламентської асамблеї Ради Європи, що передбачає призупинення повноважень української делегації. Розгляд справ у ЄСПЧ триває в середньому 6-8 років, що означає, що нинішні скарги ляжуть на бюджет у майбутньому.
Витрати держави на юридичний супровід справ також є значними. Економія на кваліфікованих юристах може призвести до програшу у справах та прямих бюджетних втрат. Відсутність фінансування на послуги іноземних юридичних радників створює ризик пропуску строків позовної давності, припинення співпраці з адвокатами, а також може призвести до арешту державного майна за кордоном.
Пропозиції Мінфіну для мінімізації ризиків
Міністерство фінансів пропонує низку заходів для зменшення впливу фіскальних ризиків. Ці пропозиції включають забезпечення досудового врегулювання спорів, розширення самопредставництва держави фахівцями Мін'юсту, переговори з юридичними фірмами щодо зниження вартості послуг, а також ретельний попередній аналіз санкційних заходів та конфіскацій на відповідність міжнародному праву.
Досудове врегулювання спорів, на думку експертів, може бути вигідним для обох сторін, оскільки дозволяє уникнути судових витрат, тривалого розгляду та потенційно домовитися на меншу суму компенсації. Однак, пропозиція щодо зниження вартості послуг юристів вважається утопічною, оскільки висококваліфіковані фахівці мають встановлені тарифи.
Значна частина міжнародних спорів пов'язана з заходами проти держави-агресора та її резидентів, зокрема, з націоналізацією російської власності в Україні. Мінфін прогнозує нову хвилю звернень до міжнародних арбітражних органів з 2026 року через застосування санкцій та конфіскацію російських активів.
Важливо зазначити, що наведені цифри є оцінкою потенційних фіскальних ризиків, а не гарантованими збитками. Остаточний результат залежить від перебігу судових та арбітражних проваджень. Тим не менш, недофінансування юридичного представництва, можливі нові спори, валютні коливання та необхідність виконання рішень іноземних органів можуть створити додаткове навантаження на державний бюджет.